Міжнародний суд ООН розгляне зустрічний позов РФ до України
Джерело: пресслужба ICJ
Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив розглянути зустрічний позов Росії проти України у межах справи про нібито “геноцид населення Донецької та Луганської областей”. У рішенні від 5 грудня суд назвав російську скаргу щодо Конвенції про запобігання геноциду прийнятною та включив її у провадження.
Водночас клопотання України про відхилення зустрічних вимог РФ відхилили. Суд заявив, що російська заява “має безпосередній зв’язок із предметом позову іншої сторони”.
Зазначається, що сторони мають заявити про свої вимоги по суті. Суд зобов’язав Україну подати відповідь на позов до 7 грудня 2026 року, тоді як Росію – надати заперечення до 7 грудня 2027 року.
Позов України до Росії
Міжнародний суд ООН у лютому 2024 року прийняв до розгляду позов України до Росії, поданий у лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення. У позові Київ звинуватив Москву у використанні хибного приводу про нібито геноцид російськомовного населення для початку війни.
Оголошуючи про вторгнення в Україну, глава РФ Володимир Путін заявив, що мета війни “припинити геноцид” щодо людей, які проживають на Донбасі. Київ тоді відкинув звинувачення у геноциді та звернувся до суду. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи звернення, вимагає притягти Москву до відповідальності за маніпуляцію поняттям “геноцид” для виправдання агресії.
Представник Росії на попередніх слуханнях наполягав на відхиленні позову, стверджуючи, що суд ООН нібито не має юрисдикції розглядати його. Суд у результаті відхилив п’ять із шести заперечень Росії, підтвердивши лише, що не має повноважень вирішувати, чи є вторгнення Росії порушенням Конвенції ООН про геноцид.
Суд також відмовився розглядати позовні вимоги України про визнання Росією так званих ЛНР і ДНР, а також початку війни на підставі тверджень про геноцид, заявивши, що вони не стосуються Конвенції про геноцид. Відтак, суд продовжує розглядати лише претензії України, які стосуються тверджень РФ про геноцид населення Донбасу.
- 31 січня Міжнародний суд ООН в Гаазі виніс рішення у справі України проти Росії.
- У Міністерстві закордонних справ прокоментували масовану атаку РФ на Україну і закликали міжнародну спільноту обʼєднати всі зусилля, щоб зупинити російський геноцид українського народу.
- Судді Міжнародного суду ООН постановили, що розгляд справи, в якій Україна звинувачує Росію в порушенні міжнародного права, може бути продовжено.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.