МОЗ пропонує виробникам поступово зменшувати вміст солі у хлібобулочних виробах

Міністерство охорони здоров’я України пропонує виробникам поступово зменшувати вміст солі у хлібобулочних виробах.

Кожен українець щодня в середньому споживає від 2,5 г до 4,25 г солі тільки з хлібом, а це – половина і більше добової норми, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Водночас зменшення споживання солі допомогло б запобігти поширенню неінфекційних захворювань, які щороку спричиняють близько 80% передчасних смертей в Україні.

Про це йшлося на нараді з представниками Всесвітньої організації охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, Держпродспоживслужби та Всеукраїнської асоціації пекарів, яку провів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, хліб є одним з основних продуктів, з якого українці отримують сіль. За даними Держслужби статистики, кожен українець споживає близько 250 г хліба на добу.

Вміст солі в більшості різновидів хліба коливається від 1,07 до 1,7 г на 100 г. Це означає, що один шматок хліба (30-40 г) може містити до 0,68 г солі. Хоча іноді зустрічаються й такі види хліба, де вміст солі дорівнює 0,56 г, або значно перевищує 1,7 г на 100 г.

“Кількість натрію, який ми споживаємо здебільшого у вигляді харчової солі, впливає на загальний ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Зменшення кількості солі в хлібі – важливий аспект національних стратегій зниження такої захворюваності. Україна вже два роки має певні обмеження, запроваджені в межах реформи шкільного харчування. Для хліба, який їдять у закладах освіти й інших, де перебувають діти, вміст солі не має перевищувати 0,45 г на 100 г готового продукту. Проте важливо, щоби діти й відповідальні за них дорослі мали можливість харчуватися більш здорово не лише в школі, а й вдома, адже це піде на користь усім, і разом з іншими заходами зробить українців здоровішими”, – розповів міністр охорони здоров’я.

За даними Національного дослідження STEPS, у якому вивчалась поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році, українці в середньому споживають близько 12,6 г солі на добу, тоді як ВООЗ рекомендує, щоби добова норма не перевищувала 5 г, отже ми щоденно перевищуємо споживання солі більш ніж у 2,5 раза.

Така ситуація викликає занепокоєння і потребує пошуку способів вирішення. Проте деякі з заходів уже успішно запроваджують у багатьох країнах.

Наприклад, у 2012 році держави-члени ВООЗ об’єднались для скорочення споживання солі на 30 % до 2025 року. В цій програмі взяло участь 59 країн, в 17 із яких були успішні результати – скорочення солі в хлібі від 6 % – у Бельгії до 38 % – у Чилі, в межах 20-30 % – у Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії та Ірландії.

У багатьох країнах виробники харчових продуктів добровільно зменшували вміст солі в продуктах, щоб запобігти поширенню неінфекційних захворювань.

Обов’язкове обмеження вмісту солі в хлібі та хлібобулочних виробах запроваджено в 19 країнах, у тому числі в Бельгії, Болгарії, Хорватії, Латвії, Чорногорії, Нідерландах, Португалії, Словаччині, Іспанії. Ще у 21 країні такі обмеження діють на добровільній основі, шляхом співпраці бізнесу та уряду.

МОЗ пропонує українським виробникам хліба розглянути такі заходи:

Зменшити кількість солі в хлібі та хлібобулочних виробах до рівня не більше ніж 0,9 г на 100 г. Це можна робити поступово, щоби споживачі звикали до менш солоного смаку (як це було, наприклад, у Фінляндії). Крім того, такий крок може допомогти виробникам обрати інші технологічні підходи для поліпшення процесів ферментації, які сприятимуть покращенню смаку і текстури хліба без необхідності додавання великої кількості солі.
Підвищувати смакові якості випічки в інший спосіб, наприклад, використовувати трави та спеції або навіть ферментовані продукти, що може допомогти компенсувати зменшення солі.

Реалізація цих заходів допоможе знизити загальне споживання солі, сприяти здоровому харчуванню та зниженню рівня неінфекційних захворювань.

Популярний низькокалорійний підсолоджувач ксиліт, який використовують у споживчих товарах зі зниженим вмістом цукру – таких як жувальна гумка та зубна паста – майже удвічі підвищує ризик серцевих нападів, інсульту та смерті в осіб, які вживають його у великих дозах.
Згідно з дослідженнями, добавки з риб’ячим жиром можуть збільшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань або інсульту, але можуть знизити ризик для тих, хто вже має серцево-судинні захворювання.
Результати нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Mental Health, засвідчили, що збалансоване харчування покращує роботу мозку.