Мутація COVID-19 може бути спричинена поведінкою людини – вчені

Джерело: Newsweek

Результати дослідження Нагойського університету Японії показали, що поведінка людини могла вплинути на появу і еволюцію нових штамів COVID-19.

За словами науковців, віруси еволюціонують і ті, у кого є переваги виживання – наприклад, здатність ухилятися від імунітету – стають домінуючим штамом в генофонді. Одним з еволюційних компромісів, який повинні враховувати віруси, є вірусне навантаження.

Як пояснили вчені, вірусне навантаження – це кількість вірусу в кожному мілілітрі рідини організму інфікованої людини. Більш високе вірусне навантаження означає, що вірус буде легше передаватися іншим. Утім, якщо вірусне навантаження стає занадто високим, люди можуть стати занадто хворими, щоб передати інфекцію. Тому вірусу необхідно знайти ідеальну середину, яка дозволить йому добре передаватися, не вбиваючи свого носія.

Команді з Університету Нагої вдалося встановити, що варіанти SARS-CoV-2, які були найбільш успішними в поширенні, мали більш ранній і більш високий пік вірусного навантаження з більш короткою тривалістю зараження. Водночас вони розвивалися швидше всередині людини і призводили до збільшення частки безсимптомних інфекцій.

Так, команда, очолювана Сінго Івамі, припустила, що ці еволюційні зміни стали корисними для вірусу внаслідок поведінки людини, яка хотіла обмежити передачу.

Окрім того, експерти зауважили, що як тільки людина дізнається, що захворіла (зазвичай після того, як почали проявлятися симптоми), вона, як правило, самоізолюється на деякий час. Однак, якби вірус зміг уникнути виявлення, тобто не викликати ніяких симптомів – носій ніколи б не дізнався, що інфікований, і вільно поширював би інфекцію.

“Наше дослідження показало, що поведінка людини також може сприяти еволюції вірусу більш складним чином, що вказує на необхідність переоцінки еволюції вірусу”, – пояснив Івамі.

Після сильної зливи на території Національного військового меморіального кладовища на Київщині зафіксували провали ґрунту в зоні поховань. Про це повідомив Київський еколого-культурний центр, опублікувавши відповідні кадри.

5 липня в Україні відзначають День Військово-морських сил Збройних сил України.

Дослідники з Університету Брауна розробили “розумну” пов’язку для лікування ран, яка здатна самостійно визначати наявність небезпечних бактерій та вивільняти антибіотики лише тоді, коли вони справді потрібні.

4 липня 1946 року в польському місті Кельці натовп напав на місцеву єврейську громаду. Ці події увійшли в історію як погром у Кельцях – найбільший післявоєнний напад на євреїв у Польщі. За один день загинули 42 євреї, ще понад 50 – зазнали поранень. Трагедія стала одним із найтрагічніших проявів післявоєнного антисемітизму в Європі та суттєво вплинула на подальшу долю єврейської громади країни.

Компанія Sony Interactive Entertainment оголосила, що з січня 2028 року припинить виробництво фізичних дисків для всіх нових ігор, які виходитимуть на консолях PlayStation. Після цього нові релізи будуть доступні лише в цифровому форматі.