Музика, книги, вистави: у Києві заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту
Джерело: Київрада.
Київська міська рада наклала мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території столиці.
Фактично передбачено заборонити публічне висвітлення та демонстрацію російськомовних товарів та послуг, створених у процесі провадження діяльності у сфері культури. Це книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори, музичні звукозаписи, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти та культурно-освітні послуги.
Крім цього, мораторій розповсюджується і на об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
За словами депутата Київської міської ради, голови постійної комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадима Васильчука, таких заходів вжили для того, щоб захистити український інформаційний простір від гібридних впливів РФ.
“Необхідно остаточно раз і на завжди обмежити російськомовний культурний продукт на території столиці України. Російська – мова країни-агресора, і їй не місце в серці нашої столиці”, – зазначив Вадим Васильчук.
- 13 липня регулятор дозволив заміну герба СРСР на Тризуб на щиті “Батьківщини-матері”. Рішення ухвалила Державна інспекція архітектури та містобудування України.
- Очільник Мінкульту опублікував відео, як може виглядати монумент “Батьківщина-мати” у Києві за результатами масштабного проєкту щодо заміни герба СРСР. На щиті планують розмістити герб України.
- У Києві архітектори затвердили шрифти, які будуть використані на колійних стінах двох перейменованих станцій столичного метрополітену.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.