«Ми бачили наші затримки»: ексглава ЦРУ висловив думку щодо українського контрнаступу
Джерело: Голос Америки
Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
Під час презентації книги Петреус зазначив, що у 2023 році світ спостерігав, чи зможе якась зі сторін досягти прориву у війні.
“Чому Україна опинилася в такій ситуації, як зараз на полі бою? Ми бачили наші затримки із наданням їм [військової техніки], наші танки лише нещодавно дісталися до них. Наша затримка в ухваленні рішень щодо M1, затримки зі схваленням танків Leopard, ми затримали рішення щодо касетних боєприпасів, які могли бути дуже корисними, системи ракет більшого радіуса дії для реактивних систем залпового вогню, і врешті літаки західного зразка”, – поділився думкою він.
Петреус нагадав, що у військовій доктрині США мовиться про те, що для прориву таких типів оборони, які вибудували росіяни на півдні України, потрібна перевага у повітрі та низка інших можливостей, які Вашингтон так і не надав Україні.
Окрім цього у книзі Петреус разом з членом британської Палати лордів Ендрю Робертсом описали, що потрібно Україні та що Захід може надати, аби після зими ЗСУ все ж досягли прориву.
Ексглава ЦРУ також поділився думкою про те, чому президент РФ Володимир Путін наважився на повномасштабне вторгнення. Однією з причин Петреус називає недостатню реакцію Заходу на російську окупацію Криму у 2014 році, тому Путін сподівався, що йому вдасться уникнути відповідальності і за повномасштабну війну.
- Президент України Володимир Зеленський вважає, що з початком зими розпочалась нова фаза російсько-української війни. Зокрема глава держави вважає, що холодні місяці ускладнять бойові дії.
- На думку президента України Володимира Зеленського, імовірно, ще деокупація Криму буде легшою, аніж деокупація Донбасу.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.