Мита Трампа на імпорт з усіх країн: як зреагували світові лідери

Джерело: Reuters

2 квітня президент США Дональд Трамп повідомив про запровадження взаємних мит на товари з усіх країн щонайменше на 10%. Світові лідери вже зреагували на такий крок.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму зверненні зауважила, що нові мита США для всього світу – зокрема для країн-членів ЄС впроваджено 20% мита – “є вагомим ударом по світовій економіці”.

“Невизначеність продовжить зростати та спровокує зріст подальшого протекціонізму. наслідки будуть жахливими для мільйонів людей по всьому світу”.

Фон дер Ляєн додала, що Євросоюз вже завершує перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи США щодо сталі.

“І зараз ми готуємось до подальших контрзаходів, щоб захистити наші інтереси і наш бізнес, якщо перемовини зазнають невдачі”.

Міністерство торгівлі Китаю (мита на товари з КНР становитимуть 34%) також заявило, що категорично проти нових тарифів та вживатиме контрзаходів, аби захистити свої права та інтереси.

“У торгівельних війнах немає переможців і немає виходу для протекціонізму. Китай закликає США негайно скасувати односторонні мита та належним чином розв’язати розбіжності зі своїми торгівельними партнерами шляхом діалогу на рівних”.

Очільник японського уряду (запроваджено 46% мита) Сігеру Ісіба заявив, що його країна “дає найбільший обсяг інвестицій у Сполучені Штати”.

“Тому ми порушуємо питання, чи має сенс застосовувати єдині мита до всіх країн. Нам потрібно подумати, що найкраще відповідає національним інтересам Японії. Ми ставимо на стіл всі варіанти, щоб розглянути найефективнішу відповідь”.

Зреагував на нові мита і прем’єр-міністр Канади Марк Карні, хоча США не впровадили додаткові мита проти його країни. Як зазначили у Білому домі, Канада та Мексика є провідними торгівельними партнерами Штатів, тому їх немає у списку.

Водночас продовжує діяти попереднє рішення Трампа про 25% мита на низку товарів з цих країн. Саме з цими тарифами, наголосив Карні, боротиметься Канада.

“Ми збираємося боротися з цими тарифами за допомогою контрзаходів, ми збираємося захистити наших працівників і ми збираємося побудувати найсильнішу економіку в G7”.

Міністерство закордонних справ Бразилії (встановлено 10% мита) наголосило, шо уряд країни шкодує про рішення США щодо додаткових мит.

“Уряд Бразилії оцінює всі можливі дії для забезпечення взаємності у двосторонній торгівлі, включаючи звернення до Світової організації торгівлі, на захист законних національних інтересів”.

Прем’єр-міністр Австралії (запроваджено 10% мита) Ентоні Албанез заявив, що митна політика Трампа не пояснюється “жодною логікою” та суперечить основі партнерства двох націй.

“Це не вчинок друга. Сьогоднішнє рішення посилить невизначеність у світовій економіці та підштовхне витрати для американських домогосподарств”.

Чинний президент Південної Кореї (впроваджено 50% мита) Хан Дак-Су заявив, що глобальна торгівельна війна стала реальністю, відтак уряд країни вживатиме заходів для подолання торгівельної кризи.

Міністр торгівлі Нової Зеландії (впроваджено 20% мита) Тодд Макклей зауважив, що двосторонні відносини між країнами “залишаються міцними”, але вони спілкуватимуться з адміністрацією Трампа, аби “отримати більше інформації”, та експортерами, щоб краще зрозуміти, який вплив матимуть нові мита.

Глава іспанського уряду Педро Санчес заявив, що Іспанія захищатиме свої компанії та працівників і продовжуватиме підтримувати відкритий світ.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зауважив, що його країна не хоче торгівельної війни, а прагне “знайти шлях назад на шлях торгівлі та співпраці разом із США, щоб люди в наших країнах могли насолоджуватися кращим життям”.

Президентка Швейцарії (впроваджено 61% мита) Карін Келлер-Суттер наголосила, що уряд “швидко” визначить наступні кроки.

“Довгострокові економічні інтереси країни є першорядними. Дотримання міжнародного права та вільна торгівля залишаються основними цінностями”.

Глава уряду Ірландії Майкл Мартін зауважив, що рішення США про 20% мита на товари з ЄС “викликає глибокий жаль”.

“Я твердо переконаний, що мита нікому не приносять користі. Моїм пріоритетом і пріоритетом уряду є захист ірландських робочих місць та ірландської економіки”.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні наголосила, що робитиме все можливе, аби досягти угоди зі США для уникнення торгівельної війни, “яка неминуче послабить Захід на користь інших глобальних гравців”.

Манфред Вебер, президент ЄНП – найбільшої партії у Європарламенті – заявив, що день впровадження мит став для США не днем звільнення, а днем образи.

“Мита Дональда Трампа не захищають чесну торгівлю, вони атакують її зі страху та завдають шкоди обом сторонам Атлантики. Європа об’єднана, готова захищати свої інтереси та відкрита до чесних, твердих переговорів”.

Президент Колумбії (впроваджено 10% мита) Густаво Петро заявив, що вони зроблять імпорт зі США дорожчим, “якщо вони заберуть у нас робочі місця”.

“Але ми не підвищимо тарифи, якщо їхні товари допоможуть створити робочі місця з вищою вартістю”.

Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадило санкції на вісім криптогаманців, пов’язаних з російською криптобіржею Garantex та єменськими хуситами. За даними Chainalysis і TRM Labs, через ці гаманці перевели близько $1 млрд, переважно для фінансування хуситських операцій у Ємені та в акваторії Червоного моря.

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що  Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання. 

Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.

Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.

Документальний фільм українського режисера та журналіста Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки” отримав престижну данську кінопремію.