На хабарі затримали екслікарку, яка обіцяла військовому групу інвалідності через МСЕК

Джерело: Офіс Генпрокурора

Колишню лікарку затримали за підозрою у спробі отримати гроші від військового, пообіцявши посприяти наданню йому групи інвалідності через Медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Слідство встановило, що жінка пропонувала “допомогу” військовому, запевняючи, що завдяки її впливу посадовці обласної МСЕК ухвалять позитивне рішення. За свої послуги вона вимагала 5 тисяч доларів, стверджуючи, що без цих коштів отримати групу інвалідності буде неможливо.

Фото: Львівська обласна прокуратура

Затримання колишньої лікарки відбулося під час отримання усієї суми коштів у порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Тривають слідчі дії, метою яких є встановлення всіх можливих причетних осіб.

Довідка. Уряд затвердив план боротьби з корупцією та іншими правопорушеннями серед медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) на засіданні 25 жовтня. Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що медико-соціальні експертні комісії в Україні замінять новою європейською моделлю: цифровою і повністю прозорою.

До цього, влада країни скликала засідання РНБО, де ухвалила рішення про ліквідацію МСЕК.

Згодом Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”. Зокрема мовиться про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Згідно з текстом документа, глава держави доручив впродовж трьох місяців перевірити рішення МСЕК стосовно встановлення інвалідності посадовцям. Необґрунтовані рішення переглянуть.

4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.

Проросійська болгарська партія “Відродження” внесла до парламенту проєкт резолюції стосовно розірвання десятирічної безпекової угоди з Україною. Ініціативу представив депутат Петар Петров.