На осінньо-зимовий період в Україні розгорнуть понад 1200 «пунктів незламності»
Джерело: Урядовий портал
13 вересня відбулось засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Під час засідання обговорили підготовку до початку осінньо-зимового періоду та визначили нагальні потреби.
Доповідачі зазначили, що для протидії загрозам осінньо-зимового періоду в умовах воєнного стану спільно з місцевими органами влади та міжнародними партнерами підвищено спроможності ДСНС до ліквідації наслідків ведення бойових дій.
Зауважили, що наразі доукомплектовано підрозділи сучасними зразками техніки та обладнання. Також проведено спеціальне тренування, під час якого, зокрема, забезпечено розгортання понад 1200 пунктів незламності, з них понад 770 стаціонарних на базі об’єктів ДСНС, 360 мобільних на базі наметів та 90 на базі транспортних засобів.
Комісія за результатами обговорення, зокрема, вирішила, що Мінінфраструктури, Міненерго, Мінстратегпрому, Агентству відновлення, ДСНС, іншим центральним органам виконавчої влади, потрібно організувати постійний моніторинг ситуації та оперативне реагування на виявлені загрози. Погодили створити потрібний резерв матеріально-технічних засобів, заготовити пісок для створення запасу протиожеледної суміші та створення резерву пально-мастильних матеріалів для боротьби із можливими сніговими заметами.
Орім цього, зауважується, що мають бути створені матеріальні резерви, зокрема пально-мастильних матеріалів, для використання їх під час ліквідації можливих надзвичайних ситуацій.
Своєю чергою, МВС спільно з Нацполіцією мають визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, котрі підлягають охороні в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.
Основним завданням Комісії є захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Значна частина заходів покладена на місцеві органи виконавчої влади, а також на територіальні системи цивільного захисту. Тому визначені органи виконавчої влади повинні будуть вжити всіх необхідних заходів для виконання поставлених завдань, – наголосив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що підготовка до осінньо-зимового періоду входить у свою фінальну стадію.
- Міненерго взяло на себе зобов’язання, що до початку сезону запрацюють 25 енергоблоків теплових електростанцій, які дадуть енергосистемі 4,5 ГВт потужності. Відремонтовано майже 80% обладнання теплоелектроцентралей.
- Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що російські окупанти планують подовжувати обстріли українських енергооб’єктів, тому збільшення видобутку вугілля важливе для проходження опалювального сезону.
- Речниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк повідомила, що Росія, ймовірно, може зараз здійснювати підготовку до ударів по енергетичній інфраструктурі України.
- 6 вересня Шмигаль провів зустріч з Ентоні Блінкеном, під час якої сторони обговорили зокрема захист енергетичної інфраструктури.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.