На озброєння ЗСУ постачатимуть новий гранатомет

Джерело: Міноборони

Міноборони кодифікувало та допустило до використання у ЗСУ автоматичний гранатомет AGL-53 калібру 40 мм вітчизняного виробництва, котрий можна встановлювати на бойових машинах або легкому всюдихідному транспорті.

Зі спеціальною триногою гранатомет можна використовувати як групову піхотну зброю. Новий зразок гранатомета використовує боєприпаси типорозміру 40х53 мм. Це – стандарт унітарних пострілів для автоматичних гранатометних систем армій країн НАТО.

Зауважується, що український AGL-53 вирізняється кращою точністю ведення вогню і дальністю стрільби у порівнянні із радянським аналогом – станковим автоматичним гранатометом АГС-17 калібру 30 мм. А також загальною ергономічністю та надійністю конструкції.

Українські підприємства “оборонки” впродовж років також освоїли виробництво кількох зразків гранатометів під 40-мм постріли. Мова про однозарядні моделі, які використовуються як підствольні пристосування стрілецької зброї для стрільби унітарними пострілами калібру 40-мм. Або мають форм-фактор для використання у бою, як додаткової зброї піхотинця.

Важливо додати, що наразі українські зброярі освоїли виробництво вже багатьох зразків піхотного озброєння: мінометів калібрів 60, 82 та 120 мм; стрілецької зброї – штурмових гвинтівок калібру 5.56 мм на платформі карабінів AR, антиматеріальних та снайперських гвинтівок (під патрони 12.7х99 мм та 7.62х51 мм), а також пістолетів та пістолетів-кулеметів під боєприпас 9х19 мм.

Налагодження власного виробництва піхотного озброєння – це нові можливості у забезпеченні потреб Сил оборони, посилення вогневих можливостей нашої піхоти.

Освоєння виробництва новітніх зразків озброєння та їхнє масштабування – важливе завдання для підприємств вітчизняної оборонки. Необхідно прискорювати відхід від використання нашими захисниками технічно застарілого озброєння радянського виробництва і забезпечувати Сили оборони кращими вітчизняними зразками озброєння, уніфікованими у використанні боєприпасів з арміями НАТО. Технічна сумісність озброєння із арміями країн-партнерів – базова необхідність у розвитку нашого війська, – повідомив заступник міністра оборони Валерій Чуркін.

Додамо, за місяць оборонне відомство кодифікувало та допустило до експлуатації у Силах оборони України понад 100 нових зразків озброєння та військової техніки.

Як зауважується, з них понад 90% – українського виробництва.  Тоді як минулого року за аналогічний період кодифікували близько 60 зразків ОВТ і лише близько третини з них були українського виробництва.

Серед нових зразків зокрема, безпілотні авіаційні комплекси, боєприпаси до них, системи радіоелектронної боротьби, засоби РХБЗ, автотехніка, авіаційне обладнання тощо.

Від початку року вже допущено до експлуатації у Силах оборони понад десять нових зразків безпілотних авіаційних комплексів з оптоволоконним каналом управління.

Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.

Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.

Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.

Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.