На засіданні Ради Україна-НАТО обговорили створення щита ППО — Умєров
Джерело: Рустем Умєров/Фейсбук
28 серпня міністр оборони Рустем Умєров взяв участь у режимі відеоконференції у засіданні Ради Україна-НАТО, скликаної у звʼязку з масованими ракетними обстрілами РФ українських міст.
Умєров нагадав, що 26 серпня держава-терорист запустила понад 200 ракет та дронів, вбивши невинних людей та зруйнувавши критичну інфраструктуру.
Поінформував партнерів про поточну ситуацію. Обговорили подальші плани щодо поставок систем ППО та ракет до них. Нам потрібно посилювати нашу протиповітряну оборону. Також ми продовжуємо консультації, зокрема і у двосторонніх форматах, щодо створення щита протиповітряної оборони — так званого поясу безпеки над західними регіонами держави, — наголосив міністр.
Глава оборонного відомства висловив вдячність союзникам за непохитну підтримку і обіцяну допомогу. Він додав, що усе більше союзників підтримують зняття обмежень для використання далекобійної зброї для самооборони України в межах міжнародного права.
Зауважимо, 28 серпня відбулося засідання Рада Україна-НАТО після нещодавніх потужних ракетних ударів Росії по українських цивільних та інфраструктурі. Союзники рішуче засудили російську атаку та підтвердили свою відданість подальшому зміцненню оборони України.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, котрий головував на зустрічі, наголосив: “Україна продовжує щодня перехоплювати російські ракети, рятуючи незліченну кількість життів. Проте здатність України підтримувати свою оборону потребує збільшення постачань та підтримки. Після останнього російського нападу члени Альянсу сьогодні знову підтвердили, що збільшують свою військову допомогу Україні. Ми повинні продовжувати забезпечувати Україну технікою та боєприпасами, необхідними для захисту від російського вторгнення. Це життєво важливо для здатності України продовжувати боротьбу”.
Зустріч, скликана на прохання України, відбулася на рівні послів. Міністр оборони Рустем Умеров поінформував союзників по відеозв’язку про нинішню безпекову ситуацію та першочергові потреби ЗСУ.
Раніше Зеленський заявив, що російська атака по Україні 26 серпня стала однією з найбільших. ЗС РФ використали понад сотню ракет різних типів та близько сотні “шахедів”. Атаку спрямували по критичній цивільній інфраструктурі.
Зокрема російську атаку на енергооб’єкти 26 серпня віднесуть до однієї з наймасовіших, сказав радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко.
Ми повідомляли, щоночі небо над Україною мужньо боронять ЗСУ, використовуючи зокрема передане західними партнерами озброєння. І попри те, що ворог витрачає сотні мільйонів доларів на масовані удари по нашій території, вартість захисту України подекуди перевищує витрати Росії. Водночас один з найбільших масованих ударів РФ по Україні 26 серпня коштував ворогу близько 1,26 млрд доларів.
- Зранку 26 серпня одним з атакованих енергооб’єктів силами ЗС РФ стала Київська гідроелектростанція (ГЕС), що знаходиться біля міста Вишгород. На відео видно пожежу та руйнування.
- Зранку 26 серпня росіяни атакували 15 областей України, застосувавши різні види озброєння. Яка ситуація по регіонах – за посиланням.
- Ситуація в енергетичній сфері України залишається складною після ракетного обстрілу 26 серпня з боку Росії. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, наслідки ударів ще уточнюються.
- Згідно з даними Генштабу, за 2024 рік українські військові вразили вже 277 засобів ППО РФ – більше, ніж за 2022 рік. Протягом минулих місяців значних втрат завдають росіянам в окупованому Криму: за травень-червень ЗСУ вразили на півострові 15 засобів ППО – С-300, С-350, С-400.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.