НАБУ викрило ексдержсекретаря МЗС на розкраданні 37 млн грн допомоги для України
Джерело: НАБУ.
НАБУ і САП повідомили про підозру чотирьом учасникам схеми з привласнення міжнародної допомоги Україні. За даними слідства, понад 37 мільйонів гривень міжнародної допомоги, яку збирали для підтримки України на початку повномасштабного вторгнення, могли привласнити колишні та чинні працівники Міністерства закордонних справ і пов’язані з ними особи.
За версією слідства, очолював схему колишній державний секретар МЗС. Він працював на цій посаді у 2020-2024 роках. Власне гроші збирали через громадську організацію, а потім виводили через підприємців, компанії та конвертаційні центри.
Правоохоронці стверджують, що експосадовець закликав іноземних донорів та працівників українських дипломатичних установ переказувати допомогу не безпосередньо державі, а на рахунок підконтрольної громадської організації.
“Її учасники заволоділи коштами іноземних громадян та донорів, призначеними на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення Росії, й легалізували їх через конвертаційні центри”, – повідомили в НАБУ і САП.
Після надходження на рахунок громадської організації ці гроші, як встановила експертиза, юридично стали цільовими коштами спеціального фонду МЗС. Витрачати їх мали лише на визначені потреби, однак, за даними слідства, допомога пішла за зовсім іншим маршрутом.
Гроші переказували на рахунки підконтрольних підприємців і компаній. Звідти їх спрямовували до конвертаційних центрів, переводили в готівку та розподіляли між учасниками схеми.
“Відмиті гроші учасники схеми спрямовували на власне збагачення”, – заявили антикорупційні органи.
Щоб перекази не викликали підозр, діяльність громадської організації намагалися представити як законну. Для цього, за версією НАБУ, фігуранти готували фіктивні листи та підписували грантові угоди, до яких вносили неправдиву інформацію.
Наразі слідчі встановили легалізацію понад 37 мільйонів гривень. На момент імовірного вчинення злочину ця сума дорівнювала приблизно 1,28 мільйона доларів.
У справі фігурують четверо підозрюваних. Крім колишнього державного секретаря МЗС, це екскерівник його апарату, який досі працює у дипломатичній службі, колишній радник міністра закордонних справ, що очолював підконтрольну громадську організацію, та бухгалтер цієї організації.
Їм інкримінують шахрайство, привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах та легалізацію грошей, отриманих злочинним шляхом.
- Правоохоронці повідомили про підозру колишньому керівнику комунального підприємства “Плесо” через ймовірні збитки при спорудженні артезіанської свердловини на Троєщині.
- Держфінмоніторинг спільно з правоохоронними органами виявила та заблокувала масштабну злочинну мережу, діяльність якої мала ознаки розкрадання державних коштів. Про це повідомив очільник відомства Філіп Пронін. За його словами, зловмисники намагалися привласнити понад 800 мільйонів гривень, які держава виділила на придбання безпілотних літальних апаратів для фронту.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.