Нафтопереробні заводи Індії стали ключовими в обході Росією західних санкцій
Джерело: OilPrice
Індійські нафтопереробні заводи відіграють ключову роль у переробленні російської нафти, яка експортується до західних країн, що допомагає Росії обходити санкції G7.
За даними доповіді “Енергетика БРІКС+: Локомотив нового світового порядку” Міжнародного дискусійного клубу “Валдай”, імпорт нафти з Росії до Індії у 2023 році зріс на 900%, досягнувши 82 млн тонн, порівняно з 4,5 млн тонн у 2021 році.
Це значне зростання пояснюється тим, що російська нафта надходить на перероблення в Індію, а після цього експортується назад до Європи. Індія фактично стала великим нафтопереробним центром для російської сировини.
Робін Брукс, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, зазначив, що, хоча частина цієї нафти постачається західними суднами під контролем G7, – значна кількість транспортується “тіньовим флотом” Росії. Це, на його думку, означає, що Індія допомагає фінансувати російське вторгнення в Україну.
Крім того, Китай також наростив імпорт російської нафти, збільшивши постачання на 27% – з 80 млн тонн у 2021 році до 107 млн тонн у 2023 році. Сукупно на Індію та Китай у 2023 році припадало 78% російського експорту нафти, тоді як у 2021 році їх частка становила лише 32%.
Це спричинило значне зростання кількості танкерів “тіньового флоту”, за що відповідальні китайські та індійські нафтотрейдери.
- Згідно з дослідженнями, російський тіньовий флот нафтових танкерів розширюється, перевозячи до 70% морської нафти країни, попри санкції Заходу.
4 вересня відбулася напружена телефонна розмова президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами.
Глава британського уряду Кір Стармер під час саміту у Парижі, в якому він взяв участь онлайн повідомив, що країни “Коаліції охочих” готові спорядити Україні далекобійні ракети.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 вересня. Від початку цієї доби відбулося 129 бойових зіткнень на 12 напрямках.
Україна посилює спроможності у протидії російським ударним дронам типу “Шахед” та “Герань”. Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, нині створюється ешелонована система протидії.
Внаслідок російського удару по гуманітарній місії із розмінування “Данська рада у справах біженців” на Чернігівщині загинули щонайменше двоє людей, ще п’ятеро осіб зазнали поранень. У Данії засудили ракетну атаку РФ.