НАТО працює над збільшенням протиповітряної оборони України, – Столтенберг
Джерело: Reuters
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбер заявив, що Альянс працює над тим, щоб надіслати більше систем ППО в Україну, додавши, що затримки з наданням такої допомоги шкодять зусиллям Києва протистояти нападам Росії.
“Ми зібрали дані про різні системи протиповітряної оборони, які ми маємо в НАТО, і зосередилися на системах Patriot. І ми працюємо з союзниками, щоб переконатися, що вони передислокують деякі свої системи в Україну”, – сказав він.
Він назвав постачання Patriot “критично важливим”, оскільки це найдосконаліша оборонна система, на яку може розраховувати Альянс. Проте Столтенберг заявив, що Україні також можуть надати інші системи оборони, в тому числі зенітно-ракетний комплекс NASALS.
“Затримки з доставкою засобів протиповітряної оборони означають, що більше російських ракет вразить свої цілі в Україні. Затримки з доставкою боєприпасів означають, що Росія зможе проштовхнутись більше вздовж лінії фронту”, – додав він.
- Завершуючи дводенну зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що ситуація на полі бою в Україні залишається серйозною і що Сили оборони потребують посилення протиповітряної оборони та допомоги.
- Президент України Володимир Зеленський під час термінового засідання Ради Україна – НАТО звернувся до союзників та закликав якнайшвидше надати військову допомогу Україні.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.