НАТО вимагає створити 49 додаткових бойових бригад через загрозу з боку РФ – ЗМІ

Джерело: Die Welt

Згідно зі ще не оприлюдненими планами НАТО, союзникам доведеться надати значно більше військ і зброї, щоб захистити себе від Росії, включаючи Німеччину.

Нині Альянс планує збільшити кількість боєздатних бригад з 82 до 131. Їхній план передбачає створення 49 нових великих підрозділів, у яких буде близько по 5 тисяч військових.

Зауважується, що це загальні вимоги до усіх 32 країн-членів НАТО. У відповідному документі представлені “мінімальні вимоги до потенціалу”, визначені американським генералом Крістофером Каволі та французьким адміралом П’єром Вандьє.

Також з метою забезпечення діяльності цих військ кількість бойових корпусів можуть збільшити з шести до 15, а штабів дивізій — з 24 до 38.

Щобільше, у документі наголошують на необхідності технічного посилення НАТО, забезпечення боєприпасами та високоточною зброєю великої дальності.

Зокрема очікується, що кількість наземних зенітних установок може збільшитися з 293 до 1467, які включатимуть озброєння Patriot, Iris-T SLM, Skyranger. Також НАТО планує збільшити кількість гелікоптерів з 90 до 104.

Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Раніше голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

  • Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • Президент РФ Володимир Путін погрожує Європі війною. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Брейер закликає посилити стримування якомога швидше. Окрім залучення особового складу та озброєння, також потрібна “зміна менталітету”.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

 

 

 

Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді розкритикував те, що влада ігнорує вимоги європейських партнерів України, зафіксовані у Резолюції Європарламенту від 9 вересня.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запевнив, що країна не має жодного стосунку до дронів, які порушують повітряний простір Польщі та Литви.

За запитом військових Міністерство оборони вперше закупило 1 000 маневрових засобів через систему Prozorro. Йдеться про квадроцикли та інший додатковий транспорт, що допоможе воїнам ще більш оперативно реагувати на виклики на фронті.

Рада директорів іспанської державної телерадіокомпанії RTVE проголосувала за відмову від участі у “Євробаченні-2026”, якщо до конкурсу допустять Ізраїль.

Близько 54% українців готові приєднатися до Сил оборони у разі потреби. Серед чоловіків про таку готовність заявили 63%, серед жінок – 46%.