Невдовзі у Раді розглянуть проєкт закону про скасування переходу на літній та зимовий час

Джерело: Ярослав Железняк

Народні обранці вже невдовзі розглядатимуть у другому читанні законопроєкт, яким пропонують скасувати період на літній/зимовий час в Україні.

За даними Железняка, законопроєкт розглядатимуть вже на найближчому пленарному тижні.

“Дуже правильна ініціатива – буду підтримувати”, – зауважив народний депутат.

Зауважимо, що в Україні двічі на рік переводять годинники на літній та зимовий час.

Зокрема в останню неділю жовтня країна переходить на зимовий час. У цьому випадку вночі стрілки годинників переводять назад на одну годину.

Водночас в останню неділю березня відбувається перехід на літній час – переведення годинників на годину вперед.

Перехід здійснюється з кількох причин, зокрема з метою раціонального використання світлого часу доби та економії електроенергії на освітлення, а також для синхронізації в часі з іншими країнами.

Ще одна причина – велика відстань між східними та західними регіонами та відповідно, суттєва різниця у світловому часі доби. До прикладу, якщо жити у зимовому часі, то у східних регіонах схід Сонця відбуватиметься раніше (влітку, наприклад, почне світліти вже близько 3:00). Відповідно й вечорітиме значно раніше.

Якщо жити у літньому часі, то тоді на заході країни взимку світатиме пізніше, близько 9:00.

Попри такі причини, чимало фахівців наголошують на негативному вплив часових переходів. Зокрема це порушує біоритми людини та впливає на здоров’я.

За клопотанням Львівської обласної прокуратури суд повторно продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 52-річному мешканцю Львова, якого підозрюють у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що до президентських виборів та підтримує можливість голосування на них у режимі онлайн.

Верховна Рада в першому читанні проголосувала за перейменування копійки на шаг.

Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з журналістами та дав відповіді на низку питань щодо війни, тиску на РФ, репараційного кредиту тощо.

Бельгійські політики та керівники фінансового сектору стали об’єктами тиску з боку російської розвідки через заморожені активи РФ. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські розвідувальні служби.