NGL.media: Зупинено розгляд 11 тис кримінальних справ через мобілізацію обвинувачених
Джерело: NGL.media
Через наміри мобілізовувати обвинувачених, зупинили розгляд близько 11 тисяч кримінальних проваджень. Мовиться зокрема про справи зі зґвалтуванням неповнолітніх, смертельні ДТП та посібництво у замовних вбивствах.
Як пише NGL.media, посилаючись на створену базу судових справ, розгляд призупинили на підставі 335 статті Кримінального процесуального кодексу. Загалом через мобілізацію зупинився розгляд 10 775 справ.
Більшість із зупинених судами справ — за статтями:
- про крадіжку (2187 випадків, це приблизно кожна пʼята справа),
- ДТП зі смертельними наслідками (766),
- торгівля наркотиками (757),
- частина справ стосується корупційних злочинів.
Вибірково проаналізувавши 400 проваджень, журналісти виявили, що близько 100 обвинувачених у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини вже у статусі військових. З решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. Тоді як у 5% справ суд відмовився це зробити.
Зауважується, що у частини з таких мобілізованих було природне бажання долучитися до війська. Одначе, журналісти застерігають, що деякі, ймовірно, можуть у такий спосіб ухилятися від відповідальності.
Зокрема мовиться про приклад ексдепутата Хмельницької обласної ради Миколу Харкавого підозрювали в підбурюванні до давання хабаря та шахрайстві. Його засудили до 7 років ув’язнення, його адвокати подали апеляцію, а вже за кілька днів почалася повномасштабна війна. У травні 2022 року, Харкавий мобілізувався до ЗСУ, а Вища рада правосуддя призупинила розгляд його справи.
Ще одним прикладом є справа, яку розглядали у Броварському міськрайонному суді Київської області з 2019 року — про зґвалтування неповнолітньої. Журналісти з’ясували, що у травні 2022 року суд зупинив розгляд провадження через мобілізацію підозрюваного. Той, нібито, влаштувався заступником командира військової частини з “морально-психологічного забезпечення”.
Зауважимо, 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
Раніше міністр юстиції Денис Малюська заявив, що є чоловіки, котрі хочуть захищати України на фронті, проте перебувають у місцях позбавлення волі. Міністр зазначив, що жоден депутат ще не виступав проти цього законопроєкту й додав, що, скоріш за все, створять окремі загони із засуджених.
Також очільник відомства додав, що не всі військові командири готові брати засуджених та ув’язнених до себе, тож, скоріш за все, це будуть окремі загони.
16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав проєкт закону щодо мобілізації.
- Очільник МВС України Ігор Клименко повідомив, чому працівників поліції не мобілізують для війни проти РФ.
- 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків. Раніше цього ж дня йому на підпис направили проєкт закону, котрий стосується військовослужбовців, які закінчили строкову службу у 2024 році та перебувають на службі під час дії воєнного стану.
- Уряд України ухвалив рішення продовжити на один місяць усі чинні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це стосується відстрочок, які надано згідно з постановою №76 і які мали закінчитися станом на 7 травня 2024 року.
- 7 травня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів.
Американські офіційні особи попередили, що Росія може посилити диверсійні кампанії проти оборонних компаній, зокрема американських, з метою підриву підтримки України в країнах НАТО.
З березня 2024 року Росія поставила Північній Кореї понад мільйон барелів (56 тисяч тонн) нафти, що було зафіксовано за допомогою супутникових знімків, аналіз яких провів британський центр Open Source Centre.
Протягом минулої доби, 22 листопада, відбулось 190 бойових зіткнень.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.