Нічна атака РФ: оборонці українського неба збили 12 ракет та 13 БпЛА

Джерело: командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук

У ніч на 22 червня війська РФ дронами та ракетами атакували Україні. Силами та засобами ППО більшість ворожих цілей вдалось збити.

Для атаки війська РФ застосувати ударні БпЛА тишу “шахед” та ракети повітряного, морського і наземного базувань. Загалом ворог використав:

  • 10 крилатих ракет Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС (район пусків – Саратовська обл., РФ)
  • 2 крилаті ракети “Іскандер-К” (з ТО Криму)
  • 4 крилатих ракет “Калібр” (з акваторії Чорного моря)
  • 13 ударних БпЛА типу “Shahed-131/136” (район пусків – Приморсько-Ахтарськ, РФ Балаклава, ТО Крим).

У результаті протиповітряного бою збито 25 повітряних цілей, серед яких:

  • 7 крилатих ракет Х-101/Х-555
  • 4 крилаті ракети “Калібр”
  • 1 крилату ракету “Іскандер-К”;
  • 13 ударних БпЛА типу “Shahed-131/136”

Додамо, що внаслідок нічної атаки є влучання у критичну та цивільну інфраструктуру країни. Зокрема на Львівщині та Запоріжжі ворог поцілив по енергооб’єктах, поранено двох осіб. На Прикарпатті ціллю ворога став навчальний заклад.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.