Німеччина обіцяє зробити свою армію «хребтом оборони в Європі»

Джерело: Reuters

9 листопада міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина зміцнить свою армію, аби зробити її опорою стримування та колективної оборони в Європі.

Берлін оприлюднив нові керівні принципи оборонної політики вперше за понад десять років.

У 19-сторінковому документі детально описано, що Zeitenwende — серйозна зміна політики, про яку оголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року — означає для роботи Бундесверу.

Як перший крок, Німеччина створила спеціальний фонд на 100 мільярдів євро для закупівлі сучасного озброєння та пообіцяла досягти мети НАТО витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону з 2024 року.

Завдяки Zeitenwende Німеччина стає дорослою країною з точки зору політики безпеки, — наголосив міністр оборони, представляючи керівні принципи, перші з 2011 року, коли Берлін призупинив призов.

Глава Міністерства назвав документ відповіддю Берліна на нову реальність, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році повернуло війну в Європу та підвищило рівень загрози, чим принципово змінило роль Німеччини та Бундесверу.

Як найбільш густонаселена та економічно сильна країна в центрі Європи, Німеччина повинна бути опорою стримування та колективної оборони в Європі, — пояснив Пісторіус.

Німецькі сили повинні бути переорієнтовані на їх основну місію — надійний захист Німеччини та її союзників — і бути “готовими до війни”, заявив він.

Пісторіус визнав, що зміна потребує часу, і Бундесвер все одно буде змушений визначити пріоритети в осяжному майбутньому після “десятиліть нехтування”, під час яких було відмовлено від необхідних військових структур і можливостей.

Раніше стало відомо, що з 2025 року Німеччина триматиме 35 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної чи високої бойової готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони НАТО, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у кулуарах зустрічі НАТО у Брюсселі.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.