Німеччина перейматиме досвід Данії у боротьбі з нелегальними мігрантами
Джерело: Bild
Міністр внутрішніх справ Німеччини Алексадер Добріндт має намір посилити міграційну політику країни — на зразок Данії.
Данія показала, як за допомогою жорстких заходів можна подолати поляризацію суспільства, — наголосив Добріндт після зустрічі з данським міністром з питань міграції Кааре Дюбвад Беком.
Данія справді досягла значних результатів останнім часом. 2024 року там подали лише близько 2300 заяв на притулок.
У країні діють тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соцвиплати, суворі правила реєстрації, а в разі порушення обов’язкове переміщення до депортаційного центру. За законом, поліція може вилучати у біженців цінні речі перед видачею допомоги.
Особлива увага приділяється працевлаштуванню. У Данії працюють 82% працездатних українських біженців, тоді як у Німеччині таких трохи більш як 30%.
Це допомагає швидше вивчати мову та адаптуватися, вважають у Копенгагені.
Добріндт акцентував, що Німеччина та Данія виступають за прискорення та перенесення частини процедур щодо надання притулку за межі ЄС.
Нещодавно Добріндт розпорядився зупиняти на кордоні осіб без віз або з підробленими документами — навіть якщо ті прагнуть отримати притулок. Водночас для деяких категорій мігрантів передбачили певні винятки: вагітні жінки, діти та хворі не підлягають негайному поверненню.
Добріндт також посилив прикордонний контроль: кількість поліцейських на кордонах зросла з 11 000 до 14 000.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що “Німеччина оточена безпечними державами”, а тому “заяви на притулок мають розглядатися за межами країни”. Такий підхід вже викликав критику з боку Польщі, а також суперечки всередині правлячої коаліції, особливо з боку Соціал-демократичної партії Німеччини.
Раніше Мерц оголосив “національну надзвичайну ситуацію” у сфері міграції та ініціював кардинальні зміни в політиці прийому біженців.
Зокрема, влада вирішила активувати статтю 72 Договору про функціонування ЄС, яка дозволяє державам-членам у виняткових обставинах відступити від частини європейських норм для захисту громадського порядку та внутрішньої безпеки.
Результатом такого рішення стане:
- фактичне скасування дії Дублінського регламенту,
- посилення прикордонного контролю,
- та масштабні відмови у в’їзді для шукачів притулку.
Зауважимо, до цього влада Німеччини призупинила переселення осіб, які потребують особливого захисту, у межах програми Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).
Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.
Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.
Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Президент США також заявив, що цьому рішеню посприяло те, що хоча його розмови з Путіним “хороші”, але вони ні до чого не призводять.
До опублікованого санкційного списку увійшли 34 компанії, які прямо або опосередковано належать “Роснефті” та “Лукойлу”.
Відбудова регіону відбуватиметься лише на територіях, контрольованих Ізраїлем, допоки бойовиків не буде роззброєно й усунуто від влади.
84-річна Лора пережила руйнування дому, але загинула від вибухівки, скинутої з російського дрона.
Дослідники з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі розробили імплантат, який може з високою точністю доставляти ліки до кількох ділянок мозку одночасно.