Німеччина підтримала армію України на суму приблизно 5,4 мільярда євро за 2023 рік
Джерело: Федеральний уряд Німеччини
Німеччина підтримує Україну постачанням обладнання та озброєння й опублікувала перелік військового забезпечення.
Цей перелік містить огляд послуг військової підтримки, які Німеччина надає Україні. Він включає постачання зі складів Бундесверу, промисловості та постачання від партнерів, які фінансуються коштом федерального уряду Німеччини.
Загальна сума коштів від модернізації становить приблизно 5,4 мільярда євро на 2023 рік (після 2 мільярдів євро у 2022 році) плюс дозволи на взяття зобов’язань на наступні роки в розмірі приблизно 10,5 мільярда євро.
Ці кошти мають бути спрямовані в першу чергу на військову підтримку України. Водночас вони використовуються для фінансування заміни військового обладнання для Бундесверу, яке було передано Україні, а також німецьких внесків до Європейського фонду миру (EPF).
- Уряд Німеччини веде переговори з європейським розробником та виробником ракетних систем MBDA про постачання Україні крилатих ракет Taurus.
- 9 серпня Німеччина оновила список військової допомоги Україні, в якому, зокрема, дві нові установки Patriot.
- 25 танків Leopard 1A5 постачать Україні додатково до оголошених раніше споряджень військової техніки, повідомили у Міноборони ФРН.
- У межах тренувальної місії ЄС EUMAM Німеччина навчає українських військових знезараженню після застосування ядерних, біологічних та хімічних бойових отруйних речовин.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.