Німеччина почне заохочувати 18-річних служити в армії

Джерело: АР

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про плани щодо нового законодавства, спрямованого на поповнення рядів збройних сил для зміцнення обороноздатності країни. Планується надсилати листи всім 18-річним громадянам із запитанням про їхнє бажання та здатність служити в армії.

За його словами, це приблизно 400 тисяч осіб на рік. У випадку ухваленого законопроєкту нова військова служба буде добровільною. Це значно відрізняється від обов’язкового призову, зупиненого в Німеччині у 2011 році після 55 років дії.

“Росія вже два з половиною роки веде війну проти України — вона не лише ставить під сумнів заснований на правилах міжнародний порядок, вона його руйнує”, — сказав Пісторіус під час пресконференції в Берліні. “Це нова загрозлива ситуація”.

Після отримання листа громадяни мають заповнити анкету. Надалі їх запрошуватимуть пройти медичний огляд і відбиратимуть найбільш кваліфікованих для проходження військової служби. Її термін становитиме від 6 до 23 місяців.

Кампанія є частиною зусиль, спрямованих на збільшення чисельності активних сил до 203 000 з нинішніх 181 000. Німеччина мала понад 500 000 військових під час холодної війни.

Пісторіус наголосив, що жінки, яким виповнилося 18 років, також отримають листи. Утім вони не будуть зобов’язані відповідати, оскільки конституція Німеччини не передбачає для них обов’язкової служби.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році у Німеччині почастішали заклики відновити певний вид військової служби. Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв збільшити витрати на оборону до цільового рівня НАТО у 2% ВВП. Ще він обіцяв створити спеціальний фонд на 100 мільярдів євро.

Пісторіус неодноразово наголошував, що Німеччина повинна бути “придатною для війни”. За його словами, країна має діяти як надійний стримуючий фактор разом зі своїми союзниками по НАТО.

Очікується, що з приблизно 400 тисяч молодих людей, які щороку заповнюватимуть анкету, близько чверті виявлять інтерес до служби в армії. З них армія обиратиме 5 тисяч найбільш кваліфікованих, але планується збільшити цю кількість у довгостроковій перспективі.

Брак військового персоналу та обладнання залишається відомою проблемою в Німеччині. Комісар парламенту у справах збройних сил Єва Гегль у своєму щорічному звіті зазначила, що “Бундесвер старіє і скорочується” та наголосила на важливості питання персоналу.

З огляду на зростаючу загрозу з боку Росії інші європейські країни також розглядають нові форми військової служби. Наприклад, правляча Консервативна партія Великої Британії в травні заявила, що всі 18-річні повинні будуть проходити рік обов’язкової військової або цивільної державної служби за умови перемоги на національних виборах 4 липня.

1 липня президент Володимир Зеленський провів зустріч з двопартійною делегацією Палати представників Конгресу США, висловивши вдячність зокрема за виділення Конгресом макрофінансової допомоги Україні, водночас акцентувавши на необхідності посилення української ППО.

Відповідно до документа, опублікованого 1 липня, Міжнародний союз електрозв’язку засудив низку інцидентів із втручанням Росії у супутникові системи європейських країн, закликавши припинити глушити GPS-звʼязок.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22.00 1 липня. Ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, але контрольованою. Від початку доби відбулося 161 бойове зіткнення.

В Інституті вивчення війни попередили, що так звана “теорія перемоги” російського президента Володимира Путіна базується на тому, що він “зможе нескінченно прогресувати в Україні”. Аби не стимулюватиме його затягувати війну, Захід має пришвидшивши процес озброєння України.

1 липня Командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив, що за перший місяць літа втрати ворога становили близько 33713 осіб особового складу.