Німеччина та Чехія закликали ЄС повністю відмовитися від російських енергоносіїв

Джерело: Reuters

Німеччина та Чехія підштовхують Європейський Союз до переговорів, аби відмовитися від решти джерел енергії, які Європа імпортує з Росії, повідомили дипломати.

Німеччина, найбільший економічний і газовий ринок Європи спільно з Чехією проситимуть Брюссель розпочати регулярні переговори на високому рівні – можливо, між міністрами енергетики країн – про те, як повністю припинити імпорт російських енергоносіїв.

Відповідний лист міністр економіки ФРН Роберт Габек та міністр торгівлі Чехії Йозеф Сікела направили до уряду Бельгії напередодні зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, запланованої на 30 травня. Бельгія головує в ЄС у першій половині 2024 року.

Міністри закликали Єврокомісію створити робочу групу, яка б підготувала пропозиції про те, як повністю припинити постачання до Європи з Росії трубопровідного та зрідженого природного газу (ЗПГ), нафти та пального для АЕС.

Москва скоротила експорт газу в Європу після вторгнення в Україну в 2022 році, а підводний вибух перекрив газопровід “Північний потік” від колишнього головного постачальника газу Росії до Німеччини.

ЄС швидко замінив російське паливо відновлюваною енергією та закуповував газу від інших постачальників. Однак, минулого року блок все ще отримував 15% газу з Росії.

Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, минулого року Росія відправила понад 15,6 мільйона тонн російського зрідженого природного газу в порти ЄС, що на 37,7% більше, ніж у 2021 році, за рік до вторгнення Росії в Україну.

Минулого тижня в ЄС набули чинності правила, які дозволяють країнам окремо вводити заборону на постачання російського ЗПГ. Проте низка країн вказала на неефективність заходу, оскільки заборона, запроваджена в одній країні ЄС, призвела б до перенаправлення постачань до сусідніх країн.

Зауважимо, ще у вересні європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон зазначила, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.