Німеччина та Чехія закликали ЄС повністю відмовитися від російських енергоносіїв
Джерело: Reuters
Німеччина та Чехія підштовхують Європейський Союз до переговорів, аби відмовитися від решти джерел енергії, які Європа імпортує з Росії, повідомили дипломати.
Німеччина, найбільший економічний і газовий ринок Європи спільно з Чехією проситимуть Брюссель розпочати регулярні переговори на високому рівні – можливо, між міністрами енергетики країн – про те, як повністю припинити імпорт російських енергоносіїв.
Відповідний лист міністр економіки ФРН Роберт Габек та міністр торгівлі Чехії Йозеф Сікела направили до уряду Бельгії напередодні зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, запланованої на 30 травня. Бельгія головує в ЄС у першій половині 2024 року.
Міністри закликали Єврокомісію створити робочу групу, яка б підготувала пропозиції про те, як повністю припинити постачання до Європи з Росії трубопровідного та зрідженого природного газу (ЗПГ), нафти та пального для АЕС.
Москва скоротила експорт газу в Європу після вторгнення в Україну в 2022 році, а підводний вибух перекрив газопровід “Північний потік” від колишнього головного постачальника газу Росії до Німеччини.
ЄС швидко замінив російське паливо відновлюваною енергією та закуповував газу від інших постачальників. Однак, минулого року блок все ще отримував 15% газу з Росії.
Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, минулого року Росія відправила понад 15,6 мільйона тонн російського зрідженого природного газу в порти ЄС, що на 37,7% більше, ніж у 2021 році, за рік до вторгнення Росії в Україну.
Минулого тижня в ЄС набули чинності правила, які дозволяють країнам окремо вводити заборону на постачання російського ЗПГ. Проте низка країн вказала на неефективність заходу, оскільки заборона, запроваджена в одній країні ЄС, призвела б до перенаправлення постачань до сусідніх країн.
Зауважимо, ще у вересні європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон зазначила, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
- Згідно з даними Головного митного управління, у березні Росія залишалася головним постачальником нафти в Китай.
- Згідно з даними митниці, постачання вугілля з Росії до Китаю в березні знизились на 21% (6,92 мільйона метричних тонн) через санкції та імпортні тарифи.
- У портах Індії зафіксували три танкери з російською нафтою “Сокол”. Це свідчить про подальшу торгівлю між країнами, попри труднощі через санкції США.
- В Європейському Союзі мають намір зробити чинні антикризові заходи зі спільних закупівель газу довгостроковим рішенням. Ідею розглядають після відмови від російського імпорту.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.