Німеччина вдесятеро збільшить чисельність танкової бригади на кордоні Росії

Джерело: Bloomberg

Німеччина посилить свою танкову бригаду у Литві, аби зміцнити східний фланг НАТО з метою стримування Росії. До кінця 2027 року чисельність підрозділу збільшать до 5 тисяч військовослужбовців із нинішніх 500.

Рішення ухвалили в межах перегляду оборонної стратегії НАТО через вторгнення в Україну — після кількох місяців тиску з боку Литви, яка розташована між російською Калінінградською областю та союзником Кремля — Білоруссю.

Наразі в балтійській республіці перебувають 400 німецьких військовослужбовців, до кінця року їх буде 500. Солдати вже розпочали перші тренування та навчання на місці, які будуть активізовані найближчими місяцями, повідомив представник Міноборони Німеччини. У лютому 2026 року багатонаціональні сили НАТО в Литві підпорядкують 45-й танковій бригаді, внаслідок чого чисельність підрозділу збільшиться до 1800 осіб. До літа 2026 Берлін планує розмістити в республіці майже 2000 солдатів.

США після повернення президента Дональда Трампа планують скоротити зобов’язання щодо безпеки Європи, тому Німеччина пообіцяла відігравати велику роль в обороні континенту. Це буде перша німецька бригада бойових танків, яка постійно дислокована за кордоном з часів Другої світової війни. 22 травня канцлер Фрідріх Мерц та голова Міноборони Борис Пісторіус візьмуть участь у її урочистій перекличці у центрі Вільнюса.

Однак повноцінне розгортання бригади до кінця 2027 року залежить від того, наскільки швидко литовська влада зможе створити інфраструктуру і житло для розміщення ще 3000 солдатів. Балтійська країна оцінює необхідні витрати приблизно 1 млрд євро. Іншою перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей на службу у власній армії. Нещодавно Берлін схвалив закон про підвищення оплати та покращення умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном.

Додамо, Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах. Раніше Норвегія, Швеція та Фінляндія спільно погодили створення транспортного коридору для військових потреб. Відповідне рішення є відповіддю на потенційну необхідність перекидання збройних сил через кордони на тлі загрози з боку РФ.

Стало відомо, що через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НАТО запланувало багато “сухопутних коридорів”, якими у разі війни з Росією на лінію фронту перекидатимуть американські війська та бронетехніку. Заплановані логістичні маршрути мають на меті допомогти відбити атаку Росії.

Оперативні плани ухвалили на саміті НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року. Вони передбачають, що наступ РФ на східний фланг Альянсу першими зустрінуть сили швидкого реагування кількістю щонайменше 300 тис. осіб, до яких приєднаються додатково розгорнуті бригади. Згодом до них долучаться американські війська та бронетехніка, які перекинуть запланованими логістичними маршрутами.

Головний план передбачає висадку американців у портах Нідерландів і переправлення їх залізницею через Німеччину до Польщі.

Якщо сили НАТО, які входять з Нідерландів, постраждають від російських бомбардувань або якщо порти в Північній Європі будуть знищені, альянс зосередиться на портах в Італії, Греції та Туреччині. З італійських портів американські війська можуть бути транспортовані по суші через Словенію та Хорватію до Угорщини, яка межує з Україною.

Також планується перекинути війська через Норвегію, Швецію та Фінляндію.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

  • Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • Президент РФ Володимир Путін погрожує Європі війною. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Брейер закликає посилити стримування якомога швидше. Окрім залучення особового складу та озброєння, також потрібна “зміна менталітету”.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

З початку 2025 року російські атаки в Україні призвели до більшої кількості загиблих і поранених серед цивільних, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.

Німеччина посилить свою танкову бригаду у Литві, аби зміцнити східний фланг НАТО з метою стримування Росії. До кінця 2027 року чисельність підрозділу збільшать до 5 тисяч військовослужбовців із нинішніх 500.  

Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що путінська Росія змінює історію та відновлює культ злочинця — Сталіна, який наказав убити польських військовополонених. Так він прокоментував у Брюсселі осквернення й пошкодження пам’ятника на Польському військовому кладовищі в Мєдному, де поховані жертви Катинського розстрілу 1940 року.

Дослідники з Китаю забезпечили надлюдський зір, створивши контактні лінзи, котрі дозволяють бачити інфрачервоне світло. На відміну від нічних окулярів, нові лінзи не потребують живлення, а через свою прозорість одночасно дозволяють бачити інфрачервоне і звичайне світло.

У травні Європейська Комісія запропонувала ввести новий адміністративний збір у розмірі 2 євро за кожну посилку, що надходить до ЄС з-за меж Союзу, зокрема з Китаю. Це стосується переважно замовлень з онлайн-платформ Temu та Shein, які надсилають товари безпосередньо від виробника до споживача, минаючи посередників та склади.