Нобелівська премія з медицини: вчені розкрили таємниці «регуляції» імунної системи

Троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2025 року за відкриття класу імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних атак на власні тканини. Лауреати поділять призовий фонд у 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів США).

Джерело: Nature

Марія Брункоу, молекулярна біологиня з Інституту системної біології в Сіетлі (США), Фред Рамсделл, науковий радник компанії Sonoma Biotherapeutics на острові Бейнбрідж (штат Вашингтон), та імунолог Шимон Сакаґучі з Університету Осаки (Японія) нагороджені “за відкриття, пов’язані з периферичною імунною толерантністю”.

“Вони надали фундаментальні знання про регуляцію імунної системи”, – заявила на пресконференції Марі Вахрен-Герланіус, членкиня Нобелівського комітету та ревматологиня з Каролінського інституту в Стокгольмі. Ці відкриття пояснюють, як імунітет тримається під контролем: бореться з мікробами, але уникає аутоімунних хвороб.

Відкриття лауреатів поклали початок новим терапіям для аутоімунних захворювань, які зараз проходять ранні клінічні випробування, зазначає Саманта Бактраут, імунологиня з Greywolf Therapeutics в Оксфорді (Велика Британія), яка раніше працювала з Рамсделлом. “Без цих початкових знахідок – і всього поля, яке вони започаткували, – ми б не дійшли до етапу, де говоримо про можливі вилікування”, – підкреслює вона. Аутоімунні стани, як-от цукровий діабет 1 типу, артрит чи розсіяний склероз, вражають близько 10% населення.

Захисні клітини-регулятори

Білі кров’яні тільця, відомі як Т-клітини, є ключовими бійцями імунітету: вони атакують інфіковані чи ракові клітини. Та 1995 року Сакаґучі виявив невідомий підтип Т-клітин – регуляторні Т-клітини, які діють як “гальмо” системи, пригнічуючи надмірну реакцію. Бактраут порівнює їх з елітним загоном поліції: вони становлять лише 1–2% усіх Т-клітин, але ефективно “наводять порядок”. Прибуваючи на місце імунної реакції, ці клітини “вимикають усе” і гасять запалення.

Експерименти Сакаґучі показали: миші без регуляторних Т-клітин розвивали аутоімунні ураження щитоподібної залози, підшлункової та інших органів, а введення цих клітин зупиняло хворобу. Науковці десятиліттями підозрювали наявність такого “вбудованого гальма”, але довести не могли. Відкриття дозволило ізолювати та вивчати регуляторні Т-клітини, а інші команди виявили їхні різні типи з унікальними властивостями пригнічення імунітету.

У 2001 році Брункоу та Рамсделл знайшли мутацію гена Foxp3, яка спричиняла фатальну аутоімунну хворобу в мишей, а в людей – рідкісний генетичний дефект. 2003-го Сакаґучі довів: Foxp3 експресується саме в регуляторних Т-клітинах і необхідний для їхнього розвитку. “Це кардинально змінило наше бачення багатьох захворювань і продовжує змінювати”, – коментує Енн Песенакер, імунологиня з Університетського коледжу Лондона. Відкриття маркерів цих клітин допомогло глибше зрозуміти аутоімунітет і шукати способи його посилення.

Перспективні терапії на горизонті

Дослідження виявили: у хворих на діабет 1 типу, вовчак, ревматоїдний артрит чи розсіяний склероз часто бракує функціональних регуляторних Т-клітин. Ранні експерименти на мишах обіцяли їхнє використання в лікуванні. Фармкомпанії, як-от Eli Lilly (Індіанаполіс) та Celgene (Самміт, Нью-Джерсі), інвестують у препарати, що імітують ці клітини. Зараз тестують терапії для діабету, аутоімунного гепатиту та реакції “трансплантат проти господаря”.

Минулого року Sonoma Biotherapeutics Рамсделла запустила два випробування: препарати на основі власних регуляторних Т-клітин пацієнта для лікування ревматоїдного артриту та хронічних підшкірних вузлів. “Сподіваємося, ці підходи стимулюватимуть регуляторні Т-клітини, щоб пригнічувати аутоімунні розлади чи полегшити трансплантацію органів, послаблюючи відторгнення”, – сказав на оголошенні премії Рікард Сандберґ, біолог і член Нобелівського комітету. “Йде понад 200 клінічних тестів – активність величезна, але шлях довгий”.

Регуляторні Т-клітини пригнічують імунітет понад десятком молекулярних механізмів, і Сакаґучі продовжує їх розшифровувати, зазначає Бактраут. “Ми все ще відкриваємо, як вони це роблять”. Сакаґучі – спокійний і стриманий, але зірка конференцій, додає Песенакер. Він майстерно пов’язує літературу й робить крок уперед у базовій біології цих клітин.

На пресконференції, запитаний про святкування, Сакаґучі обіцяв гарячу ванну та міцний сон. А молодим дослідникам порадив: “Не зупиняйтеся, шукайте свій шлях, робіть те, що любите”.

У той час, коли президент США Дональд Трамп прагне отримати Нобелівську премію миру, американці скептично ставляться до його бажання. Більшість американців вважають, що він не заслуговує її.