Новий президент Аргентини заявив про звільнення п‘ятьох тисяч держслужбовців
Джерело: Politico
Адміністрація нового президента Аргентини Хав’єра Мілея повідомила, що його уряд не продовжуватиме контракти із більш ніж п’ятьма тисячами співробітників, найнятими цього року, до його вступу на посаду.
Як пояснили у виданні, цей крок є частиною широкомасштабного плану скорочень і девальвації, оголошеного очільником країни після того, як він вступив на посаду 10 грудня, щоб трансформувати економіку Аргентини.
Водночас в адміністрації заявили, що контракти з іншими державними службовцями, які були найняті до 2023 року, буде переглянуто. Обмеження 2023 року, ймовірно, має на меті боротися з практикою, коли президенти, що відходять, підвищують зарплати в останній рік.
Зважаючи на те, що до кінця року очікується, що інфляція сягне приблизно 200%, Мілей пообіцяв зменшити державне регулювання та фонди заробітної плати, а також дозволити приватизацію державних галузей промисловості як спосіб збільшення експорту та інвестицій.
Скорочення вже викликали протести, але Мілей пообіцяв рухатися вперед.
“Мета полягає в тому, щоб розпочати шлях до відбудови нашої країни, повернути свободу та автономію людям і почати трансформувати величезну кількість регуляцій, які блокували, зупиняли та гальмували економічне зростання”, – прокоментував він.
- На президентських виборах в Аргентині, з результатом у 56% голосів, переміг крайній правий політик Хав’єр Мілей. Його опонент, міністр економіки Серхіо Масса побажав успіхів новому лідерові.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан звинуватив Ізраїль у спробах дестабілізувати Сирію серією ударів по її території. Заяву він зробив у Дамаску після переговорів із сирійським колегою Асаадом аш-Шайбані.
Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.
Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.