Новий президент Аргентини заявив про звільнення п‘ятьох тисяч держслужбовців
Джерело: Politico
Адміністрація нового президента Аргентини Хав’єра Мілея повідомила, що його уряд не продовжуватиме контракти із більш ніж п’ятьма тисячами співробітників, найнятими цього року, до його вступу на посаду.
Як пояснили у виданні, цей крок є частиною широкомасштабного плану скорочень і девальвації, оголошеного очільником країни після того, як він вступив на посаду 10 грудня, щоб трансформувати економіку Аргентини.
Водночас в адміністрації заявили, що контракти з іншими державними службовцями, які були найняті до 2023 року, буде переглянуто. Обмеження 2023 року, ймовірно, має на меті боротися з практикою, коли президенти, що відходять, підвищують зарплати в останній рік.
Зважаючи на те, що до кінця року очікується, що інфляція сягне приблизно 200%, Мілей пообіцяв зменшити державне регулювання та фонди заробітної плати, а також дозволити приватизацію державних галузей промисловості як спосіб збільшення експорту та інвестицій.
Скорочення вже викликали протести, але Мілей пообіцяв рухатися вперед.
“Мета полягає в тому, щоб розпочати шлях до відбудови нашої країни, повернути свободу та автономію людям і почати трансформувати величезну кількість регуляцій, які блокували, зупиняли та гальмували економічне зростання”, – прокоментував він.
- На президентських виборах в Аргентині, з результатом у 56% голосів, переміг крайній правий політик Хав’єр Мілей. Його опонент, міністр економіки Серхіо Масса побажав успіхів новому лідерові.
Адміністрація Дональда Трампа офіційно підтвердила намір отримати контроль над Гренландією для протидії впливу Росії та Китаю. У Білому домі зазначають, що заради досягнення цієї мети президент готовий розглянути навіть залучення збройних сил.
У Дніпрі зафіксовано серію вибухів через масовану атаку безпілотників, внаслідок якої суттєвих руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка. Обласна влада підтверджує інформацію про виникнення пожеж у професійному училищі та дитячому садку після влучань ворожих БпЛА.
Білий дім офіційно проголосив Західну півкулю зоною виключного впливу США, що викликало хвилю критики всередині країни. Громадяни США висловлюють серйозне занепокоєння через можливе втягування у тривалі конфлікти у Венесуелі та дипломатичні суперечки з Данією.
Еммануель Макрон офіційно підтвердив своє бажання відновити прямий контакт із російським диктатором найближчим часом. Французький лідер наголосив, що головною метою такої розмови є пошук шляхів до припинення бойових дій.
У соціальних мережах і на платформах для петицій набирають обертів ініціативи із закликами до депортації реперки Нікі Мінаж, яка народилася в Тринідад і Тобаго, але багато років мешкає у США. Причиною хвилі обурення стали публічні політичні заяви артистки та її підтримка адміністрації Дональда Трампа.