Новий президент Аргентини заявив про звільнення п‘ятьох тисяч держслужбовців
Джерело: Politico
Адміністрація нового президента Аргентини Хав’єра Мілея повідомила, що його уряд не продовжуватиме контракти із більш ніж п’ятьма тисячами співробітників, найнятими цього року, до його вступу на посаду.
Як пояснили у виданні, цей крок є частиною широкомасштабного плану скорочень і девальвації, оголошеного очільником країни після того, як він вступив на посаду 10 грудня, щоб трансформувати економіку Аргентини.
Водночас в адміністрації заявили, що контракти з іншими державними службовцями, які були найняті до 2023 року, буде переглянуто. Обмеження 2023 року, ймовірно, має на меті боротися з практикою, коли президенти, що відходять, підвищують зарплати в останній рік.
Зважаючи на те, що до кінця року очікується, що інфляція сягне приблизно 200%, Мілей пообіцяв зменшити державне регулювання та фонди заробітної плати, а також дозволити приватизацію державних галузей промисловості як спосіб збільшення експорту та інвестицій.
Скорочення вже викликали протести, але Мілей пообіцяв рухатися вперед.
“Мета полягає в тому, щоб розпочати шлях до відбудови нашої країни, повернути свободу та автономію людям і почати трансформувати величезну кількість регуляцій, які блокували, зупиняли та гальмували економічне зростання”, – прокоментував він.
- На президентських виборах в Аргентині, з результатом у 56% голосів, переміг крайній правий політик Хав’єр Мілей. Його опонент, міністр економіки Серхіо Масса побажав успіхів новому лідерові.
Кількість поранених внаслідок російської атаки по місту Запоріжжя зросла до 13.
Японія розглядає закупівлю українських ударних дронів для Сил самооборони після успішного використання їх Україною у війні проти російської агресії.
Російські окупанти дроном влучили у пасажирський потяг поблизу Сум.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів на відкритий лист третього президента України Віктора Ющенка, у якому український політик закликав угорський уряд переглянути позицію щодо України.
На півночі Куби антиурядові протестувальники напали на офіс Комуністичної партії. Це рідкісний спалах громадського невдоволення, спричинений погіршенням відключень електроенергії, які посилилася нафтовою блокадою США.