Новий президент Аргентини заявив про звільнення п‘ятьох тисяч держслужбовців
Джерело: Politico
Адміністрація нового президента Аргентини Хав’єра Мілея повідомила, що його уряд не продовжуватиме контракти із більш ніж п’ятьма тисячами співробітників, найнятими цього року, до його вступу на посаду.
Як пояснили у виданні, цей крок є частиною широкомасштабного плану скорочень і девальвації, оголошеного очільником країни після того, як він вступив на посаду 10 грудня, щоб трансформувати економіку Аргентини.
Водночас в адміністрації заявили, що контракти з іншими державними службовцями, які були найняті до 2023 року, буде переглянуто. Обмеження 2023 року, ймовірно, має на меті боротися з практикою, коли президенти, що відходять, підвищують зарплати в останній рік.
Зважаючи на те, що до кінця року очікується, що інфляція сягне приблизно 200%, Мілей пообіцяв зменшити державне регулювання та фонди заробітної плати, а також дозволити приватизацію державних галузей промисловості як спосіб збільшення експорту та інвестицій.
Скорочення вже викликали протести, але Мілей пообіцяв рухатися вперед.
“Мета полягає в тому, щоб розпочати шлях до відбудови нашої країни, повернути свободу та автономію людям і почати трансформувати величезну кількість регуляцій, які блокували, зупиняли та гальмували економічне зростання”, – прокоментував він.
- На президентських виборах в Аргентині, з результатом у 56% голосів, переміг крайній правий політик Хав’єр Мілей. Його опонент, міністр економіки Серхіо Масса побажав успіхів новому лідерові.
Україна та Румунія відкрили новий автомобільний пункт пропуску “Біла Церква – Сігету Мармацієй” у Закарпатській області.
Канадська поетеса, есеїстка та перекладачка Енн Карсон стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року.
Напередодні зими Росія може спробувати паралізувати і без того пошкоджену електромережу України, заявив держсекретар США Марко Рубіо.
Внаслідок російської атаки по об’єкту цивільної інфраструктури в Сумах загинув чоловік. Ще четверо людей, зокрема двоє дітей, поранені.
Інвестиції країн ЄС у технології протидії безпілотникам і засоби протиповітряної оборони надкороткої дальності у 2024–2025 роках зросли вшестеро. Водночас до 2030 року, як очікується, буде реалізовано лише близько третини відповідних програм. Про це мовиться у конфіденційному звіті Європейського оборонного агентства (EDA), з яким ознайомилося Euronews.