Новий президент Аргентини заявив про звільнення п‘ятьох тисяч держслужбовців
Джерело: Politico
Адміністрація нового президента Аргентини Хав’єра Мілея повідомила, що його уряд не продовжуватиме контракти із більш ніж п’ятьма тисячами співробітників, найнятими цього року, до його вступу на посаду.
Як пояснили у виданні, цей крок є частиною широкомасштабного плану скорочень і девальвації, оголошеного очільником країни після того, як він вступив на посаду 10 грудня, щоб трансформувати економіку Аргентини.
Водночас в адміністрації заявили, що контракти з іншими державними службовцями, які були найняті до 2023 року, буде переглянуто. Обмеження 2023 року, ймовірно, має на меті боротися з практикою, коли президенти, що відходять, підвищують зарплати в останній рік.
Зважаючи на те, що до кінця року очікується, що інфляція сягне приблизно 200%, Мілей пообіцяв зменшити державне регулювання та фонди заробітної плати, а також дозволити приватизацію державних галузей промисловості як спосіб збільшення експорту та інвестицій.
Скорочення вже викликали протести, але Мілей пообіцяв рухатися вперед.
“Мета полягає в тому, щоб розпочати шлях до відбудови нашої країни, повернути свободу та автономію людям і почати трансформувати величезну кількість регуляцій, які блокували, зупиняли та гальмували економічне зростання”, – прокоментував він.
- На президентських виборах в Аргентині, з результатом у 56% голосів, переміг крайній правий політик Хав’єр Мілей. Його опонент, міністр економіки Серхіо Масса побажав успіхів новому лідерові.
Станом на 23 вересня правоохоронці затримали ще чотирьох прокремлівських інтернет-агітаторів у різних регіонах. Зловмисники виправдовували збройну агресію РФ та розпалювали міжнаціональну ворожнечу всередині нашої держави.
Кількість постраждалих унаслідок російської атаки на Київ зросла до 25. Двоє людей загинули.
23 вересня російські окупанти завдали удару по фармацевтичному заводу “Дарниця” у Києві.
Розвідка України оприлюднила інформацію ще про 38 кораблів, які Кремль використовує для обходу санкцій. Судна ходять під прапорами Барбадосу, Росії, Камеруну, Панами, Белізу, Ліберії, Шрі-Ланки, Туреччини, Танзанії, Сан-Томе і Принсіпі, Гонконгу та Палау.
У Києві після чергової російської атаки виникли перебої з доступом до інтернету.