ООН: кількість загиблих цивільних українців у травні зросла до найвищого рівня за майже рік
Джерело: Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у п’ятницю, 7 червня, повідомила, що кількість загиблих серед цивільного населення в Україні минулого місяця різко зросла до 174, що стало найбільшою місячною кількістю жертв серед цивільного населення за майже рік.
“Більш ніж половина втрат у травні припала на місто Харків та область, де 10 травня російські збройні сили розпочали новий наземний наступ. Основною причиною великої кількості жертв серед цивільного населення є використання авіаційних бомб і ракет у прифронтових населених пунктах та у Харкові”, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль.
Згідно з даними ММПЛУ, кількість жертв у травні зросла на 31% порівняно з квітнем і є найвищою з червня 2023 року.
Спеціалісти з прав людини ММПЛУ провели 92 інтерв’ю з евакуйованими, які розповіли про масові артилерійські обстріли, застосування авіаційних бомб та ракет. Вони відвідали місця атак, задокументували пошкодження цивільного майна та інфраструктури, а також перевірили кількість і статус жертв серед цивільного населення в цих та інших місцях.
ММПЛУ заявляє, що у травні переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкодження освітніх та медичних закладів (96%) продовжують відбуватися на території, контрольованій Україною.
Зростання кількості загиблих і поранених супроводжувалося посиленням атак на енергетичну інфраструктуру, що змушує запроваджувати графіки відключення електроенергії по всій країні.
ММПЛУ задокументувала 24 атаки на енергетичну інфраструктуру, внаслідок яких зруйновано або пошкоджено електростанції та підстанції, та шість атак на залізничну інфраструктуру.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Комітет ООН з прав дитини в четвер, 8 лютого, закликав Росію припинити примусове переміщення дітей з окупованих територій України та повернути їх до їхніх сімей.
- За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.