Папа Римський зустрівся з родичами засуджених у РФ військовополонених «азовців»

Джерело: Асоціація родин захисників “Азовсталі”

Під час загальної аудієнції в останню середу червня Папа Римський зустрівся з родичами незаконно засуджених у Росії військовополонених бійців бригади “Азов”.

Як зазначається, Папа Франциск вислухав свідчення групи родичок військовополонених бійців бригади “Азов”, які захищали “Азовсталь”, а нині в російському полоні отримали судові вироки.

Тетяна, Тамара, Алла та Віолетта, які борються за звільнення своїх рідних, наголосили, що в крайніх обмінах полоненими не було “азовців”, тому що росіяни категорично відмовляються їх віддавати, в порівнянні з іншими підрозділами.

“Червоний Хрест нам обіцяв, що в нас буде зв’язок з ними, але ми не отримуємо ні листів, ні дзвінків, і навіть не кажуть нам місцезнаходження. Тобто ми просто дізнаємося інформацію від тих, хто повернувся з полону, або від ЗМІ”, – розповіла Тамара.

Родички “азовців” зазначили, що понад 100 бійців “Азова” засуджено Росією на терміни від десяти років до довічного. Окрім цього, росіяни й досі не повернули всі тіла загиблих оборонців Маріуполя та “Азовсталі”.

Також Папі Франциску передали брошуру з основною інформацією, яка стосується полонених захисників “Азовсталі”, зокрема про теракт в Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року. Також жінки передали Папі символічні подарунки – дитячі малюнки, книгу та зменшену копію монумента з Софійської площі, присвяченого полоненим захисникам Маріуполя.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.