Папа в Монголії послав очевидний натяк Китаю щодо католицької церкви, – Reuters

Джерело: Reuters

У суботу, 2 вересня, Папа Франциск в Монголії заявив, що урядам нема чого боятися католицької церкви, оскільки вона не має політичного порядку денного.

У зверненні до єпископів, священників, місіонерів і душпастирських працівників він сказав, що Ісус не дав політичних повноважень своїм апостолам, але сказав їм полегшити страждання “пораненого людства” через віру.

“З цієї причини урядам і світським інституціям нема чого боятися євангелізаційної роботи церкви, оскільки вона не має політичного плану для просування, але підтримується тихою силою Божої благодаті та посланням милосердя та істини, що мається на увазі, сприяти благу всіх”, – сказав Папа.

Китай дотримується політики “китаїзації” релігії, намагаючись викорінити іноземні впливи та змусити покоритися комуністичній партії. Знакова угода 2018 року між Ватиканом і Китаєм щодо призначення єпископів була в кращому випадку нестійкою, і Ватикан скаржився, що Пекін кілька разів порушував її.

Франциск виступив у соборі Святих Петра і Павла. Серед присутніх був найвищий католицький священник Гонконгу, архієпископ Стівен Чоу.

Чоу, якого цього місяця Папа Римський призначить кардиналом, сказав журналістам, що сподівається, що церква в Гонконгу може стати “церквою-мостом” з Китаєм і додав, що католицька церква в Азії зростає і в другому становищі допомагає католикам зі Сходу та Заходу краще розуміти один одного.

У суботу вранці Франциск закликав лідерів розвіяти “темні хмари війни”.

Франциск направив посланника, італійського кардинала Маттео Зуппі, до Києва, Вашингтона та Москви для обговорення шляхів припинення війни в Україні та допомоги гуманітарними зусиллями.

Київ нині стоїть на порозі четвертого опалювального сезону в умовах воєнного стану, котрий, як попередив мера столиці Віталія Кличка, може стати найскладнішим з початку повномасштабної війни.

Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.

Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.

У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.