Парламент Грузії ризикує працювати у форматі «подвійного складу» – ЦДЗУ

Джерело: ЦДЗУ

Парламент Грузії опинився на межі кризи: новий склад має достатньо мандатів для початку роботи, але не для повного завершення повноважень попереднього складу.

У матеріалі мовиться, що навіть 54% голосів забезпечують “Грузинській мрії” лише 88 чи 89 мандатів. Згідно зі статтею 38 Конституції Грузії, перше засідання новообраного парламенту може розпочатись, якщо на ньому присутня більшість від повного складу (76 зі 150 депутатів).

Проте, повного обсягу повноважень парламент Грузії може набути лише за наявності двох третин від повного складу (100 зі 150). І тільки з цього моменту попереднє скликання складає свої повноваження.

У той самий час Конституція Грузії передбачає, що закони ухвалюються простою більшістю від загальної кількості присутніх (але не менше 50 депутатів), а у випадку “органічних” законів (які регулюють фундаментальні аспекти державного устрою) – більшістю від повного складу парламенту (76 голосів).

Автор пояснює, відтак виникає доволі парадоксальна ситуація – у “Грузинської мрії” достатньо мандатів для проведення першого засідання і початку роботи нового парламенту, разом з тим, недостатньо для припинення повноважень старого, у якого завершується строк повноважень.

Тож виникає невизначена ситуація, в якій потрібно або знайти ще кілька десятків депутатів, або на наступних 4 роки мати “подвійний парламент“.

Зауважимо, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.

Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.

  • 27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.
  • Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
  • 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
  • 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
  • У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.

На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.

Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.

Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.

Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.