Парламент Грузії ризикує працювати у форматі «подвійного складу» – ЦДЗУ
Джерело: ЦДЗУ
Парламент Грузії опинився на межі кризи: новий склад має достатньо мандатів для початку роботи, але не для повного завершення повноважень попереднього складу.
У матеріалі мовиться, що навіть 54% голосів забезпечують “Грузинській мрії” лише 88 чи 89 мандатів. Згідно зі статтею 38 Конституції Грузії, перше засідання новообраного парламенту може розпочатись, якщо на ньому присутня більшість від повного складу (76 зі 150 депутатів).
Проте, повного обсягу повноважень парламент Грузії може набути лише за наявності двох третин від повного складу (100 зі 150). І тільки з цього моменту попереднє скликання складає свої повноваження.
У той самий час Конституція Грузії передбачає, що закони ухвалюються простою більшістю від загальної кількості присутніх (але не менше 50 депутатів), а у випадку “органічних” законів (які регулюють фундаментальні аспекти державного устрою) – більшістю від повного складу парламенту (76 голосів).
Автор пояснює, відтак виникає доволі парадоксальна ситуація – у “Грузинської мрії” достатньо мандатів для проведення першого засідання і початку роботи нового парламенту, разом з тим, недостатньо для припинення повноважень старого, у якого завершується строк повноважень.
Тож виникає невизначена ситуація, в якій потрібно або знайти ще кілька десятків депутатів, або на наступних 4 роки мати “подвійний парламент“.
Зауважимо, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
- 27 жовтня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе повідомив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Москвою через окупацію Абхазії та Південної Осетії.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Словацька опозиція подає до суду на прем’єр-міністра Роберта Фіцо через його рішення припинити аварійні поставки електроенергії в Україну на тлі зростаючої дипломатичної суперечки щодо ключового російського нафтопроводу “Дружба”.
До порту Роттердама прибув танкер Proteus Bohemia зі 100 тис. тонн індійського дизельного пального. Це перше постачання до ключового європейського хабу ARA (Амстердам—Роттердам—Антверпен) після набуття чинності 21 січня санкцій ЄС, спрямованих проти пального, виробленого з російської нафти.
Британська активістська група Everyone Hates Elon розмістила у Луврі фотографію арешту брата короля Чарльза III Ендрю Маунтбеттена-Віндзора після його затримання за підозрою у зловживанні службовим становищем. Фото перебувало в експозиційному просторі музею близько 15 хвилин.
Щонайменше 22 людини загинули після сильних дощів, що накрили південно-східний штат Бразилії Мінас-Жерайс.
25 лютого у більшості регіонів України протягом всієї доби знову застосовуватимуть заходи обмеження споживання електроенергії.