«Переговори з ХАМАС зайшли в глухий кут»: Ізраїль відкликає переговорну групу з Катару
Джерело: The Times of Israel
Зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю “Моссад” заявила, що переговорна група, яка знаходилася в Катарі, відправлена додому, а переговори про продовження перемир’я із ХАМАС зайшли в “глухий кут”.
“Через глухий кут у переговорах і за вказівками прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху глава “Моссада” Девід Барнеа наказав переговорній групі в Досі повернутися додому”, — йдеться в заяві офісу Нетаньяху.
Водночас у документі вказано, що “терористична група ХАМАС не виконала своїх зобов’язань за угодою, яка включала звільнення всіх жінок і дітей, які були в списку, наданому ХАМАС, який її санкціонував”.
Також глава “Моссада” подякував очільнику ЦРУ, міністру розвідки Єгипту, прем’єр-міністру Катару за їхнє партнерство і посередницькі зусилля, які призвели до звільнення 84 жінок і дітей з Гази, на додаток до 24 іноземних громадян.
Як розповіли у виданні, на момент зриву перемир’я в заручниках ХАМАС залишалося 136 осіб — 114 чоловіків, 20 жінок і двоє дітей. Десятьом заручникам від 75 років. Переважна більшість заручників, 125, є ізраїльтянами. Одинадцять є іноземними громадянами, у тому числі вісім з Таїланду.
- Заступник керівника ХАМАСу Салех Аль-Арурі в суботу, 2 грудня, заявив, що більше не відбуватиметься обмін полоненими з Ізраїлем, доки в Газі не буде припинено вогонь.
Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.
Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.
У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.
Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.
Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.