Перекладачка жестовою мовою нацвідбору Катерина Заботкіна стала зіркою соцмереж
Джерело: інформацію зібрали Букви
Перекладачка жестовою мовою Катерина Заботкіна, яка народилася у Кропивницькому, здобула популярність в соціальних мережах. Вона цього року працювала сурдоперекладачка на нацвідборі “Євробачення-2024”.
У цьому році фінал конкурсу вперше було супроводжено жестовою мовою задля забезпечення інклюзивності. Користувачам у соцмережах сподобалося, як Катерина Заботкіна передавала жестовою мовою не лише слова, а й звуки інструментів. У такий спосіб вона взяла на себе відповідальність за адаптацію пісень.
“Ще два роки тому ця мрія здавалась абсолютно космічною, майже нездійсненною. Нацвідбір тоді ніхто не перекладав, це було відсутнє, як опція, а у світі жестової мови я — самоучка”, — написала Заботкіна у соцмережах.
Жінка стала вивчати жестову мову з 16 років по відеоуроках.
“Пройшло майже 10 років. І ось вчора на студії, де відбувалася трансляція нацвідбору, я дивилась на маленький екранчик на режисерському моніторі, і бачила себе. І зрозуміла, що та маленька дівчинка, яка дивилась відеоуроки жестової мови у кімнаті і тренувалась перед дзеркалом щодня, дійшла до великої сцени українського Євробачення”, — додала вона.
Співачка Марія Бурмака написала , що її фаворитом стала сурдоперекладачка
“Дівчина, яка “співає” жестовою мовою! А можна, щоб вона поїхала?!”, – написала співачка.
Також блогерка та журналістка Тетяна Микитенко написала, що Заботкіна “запалює”. Зокрема хореограф з Кропивницького Єгор Похіленко поділився, що у дитинстві викладав у неї хореографію.
За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Російські військові залишали за собою слід насильства всюди, куди приходили. Така кількість злочинів свідчить, що ці злочини — не випадковість, а частина цілеспрямованої політики знищення України. Українська судова система поки що не відображає масштабів і системності цих злочинів. У вироках бракує контексту — судді часто не відтворюють повної картини дій Росії проти цивільного населення України. Експертка МІПЛ з міжнародного гуманітарного права Анна Рассамахіна пояснила як це виправити й чому це критично важливо для справедливості.
Вірменський президент Ваагн Хачатурян 4 квітня підписав закон про початок вступу Вірменії до Європейського Союзу.
На засіданні 4 квітня уряд Норвегії затвердив збільшення допомоги Україні у 2025 році до 85 мільярдів крон ($7,8 млрд).
Колишньому розвіднику Роману Червінському продовжили запобіжний захід, однак частково пом’якшили його: чоловікові дозволили зняти електронний браслет, а також повернули закордонний паспорт.
Європейські союзники України та Канада закликали очільника Росії Володимира Путіна негайно відповісти на пропозицію США щодо часткового припинення вогню, яку Київ прийняв без жодних умов.