«Підтримувати Україну до перемоги»: деталі декларації Парламентської асамблеї НАТО

Джерело: пресслужба ПА НАТО

У декларації “Підтримувати Україну до перемоги” Парламентської асамблеї НАТО від 27 травня зазначили, що лідери Альянсу мають підтвердити свою тверду відданість гарантіям колективної безпеки на Вашингтонському саміті в липні та надіслати чіткий сигнал про те, що Україна на шляху до членства.

Також зауважується, що країнам НАТО слід дозволити Україні використовувати зброю для ударів по цілях в Росії.

У декларації, прийнятій під час пленарного засідання Парламентської асамблеї НАТО в Софії, законодавці закликали 32 лідерів продовжувати вживати заходів для виконання своїх обіцянок інвестувати щонайменше 2% ВВП у національні військові бюджети.

Всього через 43 дні лідери НАТО зустрінуться у Вашингтоні на критично важливий саміт, — наголосив голова ПА НАТО Міхал Щерба. — Вони повинні продемонструвати абсолютну єдність і рішучість. Мають виконати зобов’язання та надіслати чіткий сигнал про те, наскільки НАТО готова захистити кожен дюйм своєї території.

Оскільки незаконна агресивна війна Росії проти України триває вже третій рік, члени погодилися, що лідери повинні продемонструвати свою рішучість захищати всю територію Альянсу в будь-який час відповідно до статті 5 Вашингтонського договору, підписаного 75 років тому.

Глав держав і урядів закликали “терміново збільшити” постачання військової допомоги, необхідної Україні для перемоги у війні, і дати довгострокову обіцянку продовжувати це робити, навіть після перемоги.

На саміті у столиці Литви Вільнюсі рік тому лідери підтвердили, що вони “будуть у змозі надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу після виконання умов”. Щерба акцентував, що НАТО має “віддано стояти з Україною до перемоги”.

Законодавці також погодилися, що НАТО має розробити довгострокову стратегію із застосуванням сучасних заходів стримування, “щоб протистояти російській загрозі в усіх її вимірах”.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що тепер очікує, що принаймні дві третини членів Альянсу витрачатимуть 2% або більше у 2024 році.

Зауважимо, 26 травня канцлер ФРН Олаф Шольц відкинув заклики використовувати поставлену зброю  для ударів по території Росії.

Тоді як ще у лютому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що згідно з міжнародним правом Україна може завдавати ударів по військових цілях на території Росії з отриманих від союзників F-16.

У травні глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон пообіцяв 3,7 мільярда доларів щорічної військової допомоги Україні  “стільки, скільки це буде потрібно”, додавши, що Лондон не заперечує проти використання зброї на території Росії.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав коментарі Кемерона “небезпечними”.

Володимир Зеленський повідомив, що російська армія нині має суттєву перевагу в кількості сил та боєприпасах. Окрім того, ворог систематично обстрілює великі українські міста, цілячи по критичній інфраструктурі. Тому, зауважив, важливо отримати чіткий сигнал від партнерів разом з відповідним озброєнням для превентивних ударів по території РФ, зокрема у місцях скупчення російських військ та техніки.

Окрім цього, спікер Палати представників від Республіканської партії Майк Джонсон, на запитання щодо дозволу Україні завдавати ударів по цілях на території Росії американською зброєю, зазначив, що варто дозволити вести війну, як українці “вважають за потрібне”. Тоді як політику “мікрокерування” назвав “не дуже хорошою” для Сполучених Штатів.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Україна має право застосовувати надане шведське озброєння для ураження об’єктів на території Росії.

Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.

Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.

Правоохоронці Києва спростували недостовірну інформацію про військових, яка поширювалася мережею. Відео, котре викликало резонанс, виявилося маніпуляцією

У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував президента Польщі Анджея Дуду через пропозицію польського глави конфіскувати російські активи і передати Україні.