Пісторіус оголосив про реформу Збройних сил Німеччини у відповідь на загрозу з боку РФ

Джерело: Reuters

4 квітня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Ніхто не повинен думати про напад на нас як на територію НАТО. Ми повинні донести це, — заявив Пісторіус.

Міністр зауважив, що Бундесверу знадобляться додаткові 6,5 мільярда євро у бюджеті на 2025 рік, оскільки уряд працює над пошуком коштів, необхідних для досягнення давно знехтуваної мети витрат НАТО.

Згідно з новою структурою, центральне командування об’єднає два раніше окремі командування для внутрішнього та зовнішнього розгортання, забезпечуючи НАТО єдину точку контакту, в той час, як підрозділ кіберпростору зосередиться на гібридних загрозах, таких як кампанії з дезінформації.

Реструктуризація відбулася після того, як канцлер Олаф Шольц оголосив про кардинальні зміни в армії Німеччини після початку повномасштабної війни РФ проти України, пообіцявши модернізувати армію та збільшити витрати на оборону, щоб досягти цілі НАТО у 2% ВВП.

Пісторіус не робив жодних заяв про можливе відновлення військової служби в Німеччині, про що точаться дискусії на тлі загрози з боку РФ.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

У січні Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.

  • Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
  • Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
  • Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.