Погоджено ключові етапи роботи Центру Україна-НАТО до Вашингтонського саміту: деталі
Джерело: Міноборони
Представники України та НАТО на засіданні, яке відбулось у Польщі, погодили план роботи на травень 2024 року для активізації пропозицій до Вашингтонського саміту Альянсу в липні цього року.
Отже, відповідний план містить:
- розробку концепції для фінального погодження перед Самітом;
- остаточне узгодження структури JATEC;
- проєкт фінансових витрат після набуття повних операційних спроможностей JATEC;
- подання пропозицій із залучення людського ресурсу для забезпечення функцій JATEC;
- розробку пропозицій з питань звʼязку та обміну інформацією.
“Результати засідання у Польщі – ще один крок для становлення Центру як інституції, спрямованої на посилення співпраці України з Альянсом. Взаємосумісність, інституційний розвиток, вивчення досвіду війни – це наші спільні завдання”, – сказав заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.
Рішення про старт JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) ухвалено у лютому цього року за результатами засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.
Центр стане першою спільною інституцією в історії відносин України та Альянсу.
На останньому засіданні у Польщі сторони також розглянули пілотний проєкт Lessons Learned під егідою НАТО, який має стартувати у травні.
Метою спільного Центру Україна-НАТО є розбудова спроможностей Сил оборони України, аналіз досвіду російсько-української війни, розвиток освіти та підготовки, досягнення взаємосумісності між Україною і НАТО.
- У Міноборони повідомили про погодження української частини команди, яка відповідатиме за створення Центру Україна-НАТО (JATEC).
- Країни Північноатлантичного альянсу та Україна створюють Спільний центр з аналізу, підготовки та освіти.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.