Погоджено ключові етапи роботи Центру Україна-НАТО до Вашингтонського саміту: деталі
Джерело: Міноборони
Представники України та НАТО на засіданні, яке відбулось у Польщі, погодили план роботи на травень 2024 року для активізації пропозицій до Вашингтонського саміту Альянсу в липні цього року.
Отже, відповідний план містить:
- розробку концепції для фінального погодження перед Самітом;
- остаточне узгодження структури JATEC;
- проєкт фінансових витрат після набуття повних операційних спроможностей JATEC;
- подання пропозицій із залучення людського ресурсу для забезпечення функцій JATEC;
- розробку пропозицій з питань звʼязку та обміну інформацією.
“Результати засідання у Польщі – ще один крок для становлення Центру як інституції, спрямованої на посилення співпраці України з Альянсом. Взаємосумісність, інституційний розвиток, вивчення досвіду війни – це наші спільні завдання”, – сказав заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.
Рішення про старт JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) ухвалено у лютому цього року за результатами засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.
Центр стане першою спільною інституцією в історії відносин України та Альянсу.
На останньому засіданні у Польщі сторони також розглянули пілотний проєкт Lessons Learned під егідою НАТО, який має стартувати у травні.
Метою спільного Центру Україна-НАТО є розбудова спроможностей Сил оборони України, аналіз досвіду російсько-української війни, розвиток освіти та підготовки, досягнення взаємосумісності між Україною і НАТО.
- У Міноборони повідомили про погодження української частини команди, яка відповідатиме за створення Центру Україна-НАТО (JATEC).
- Країни Північноатлантичного альянсу та Україна створюють Спільний центр з аналізу, підготовки та освіти.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.