Погоджено ключові етапи роботи Центру Україна-НАТО до Вашингтонського саміту: деталі

Джерело: Міноборони

Представники України та НАТО на засіданні, яке відбулось у Польщі, погодили план роботи на травень 2024 року для активізації пропозицій до Вашингтонського саміту Альянсу в липні цього року.

Отже, відповідний план містить:

розробку концепції для фінального погодження перед Самітом;
остаточне узгодження структури JATEC;
проєкт фінансових витрат після набуття повних операційних спроможностей JATEC;
подання пропозицій із залучення людського ресурсу для забезпечення функцій JATEC;
розробку пропозицій з питань звʼязку та обміну інформацією.

“Результати засідання у Польщі – ще один крок для становлення Центру як інституції, спрямованої на посилення співпраці України з Альянсом. Взаємосумісність, інституційний розвиток, вивчення досвіду війни – це наші спільні завдання”, – сказав заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.

Рішення про старт JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) ухвалено у лютому цього року за результатами засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони.

Центр стане першою спільною інституцією в історії відносин України та Альянсу.

На останньому засіданні у Польщі сторони також розглянули пілотний проєкт Lessons Learned під егідою НАТО, який має стартувати у травні.

Метою спільного Центру Україна-НАТО є розбудова спроможностей Сил оборони України, аналіз досвіду російсько-української війни, розвиток освіти та підготовки, досягнення взаємосумісності між Україною і НАТО.

У Міноборони повідомили про погодження української частини команди, яка відповідатиме за створення Центру Україна-НАТО (JATEC).
Країни Північноатлантичного альянсу та Україна створюють Спільний центр з аналізу, підготовки та освіти.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.

Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.