Польща посідає перше місце серед союзників за обсягом допомоги Україні
Джерело: пресслужба глави Польщі
В адміністрації президента Польщі Анджея Дуди підсумували допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ. Динаміка та обсяги більші, ніж у країн-союзників, а подекуди — найбільші.
Польща посідає перше місце (за ВВП) серед усіх країн, які долучилися до допомоги Україні. Польська підтримка першою надійшла на український фронт у значних кількостях. Ми передали найбільшу кількість важкого озброєння. Польща також входить до числа країн, які в абсолютних цифрах прийняли найбільше біженців, — зазначили у повідомленні.
Ще у серпні президент Польщі Анджей Дуда нагадував, що “на початку війни, коли справді складно було отримати допомогу для України, коли всі боялися й не хотіли, німці давали каски, а ми давали танки”.
Польща стала ініціатором “танкової коаліції”, першою надала Україні бойову авіацію та оголосила про участь у навчальній місії ЄС. Вона виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% ВВП, з них 0,71% ВВП — це витрати на підтримку України, 4,2% ВВП — це вартість допомоги українським біженцям.
Загалом військову допомогу надано на 3,23 млрд євро (понад 14 млрд злотих).
Так, з майже 800 танків, котрі отримала Україна, понад 350 передала Польща. Зауважується, що це більше, ніж загалом пожертвували США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія.
Окрім того, із засобів польської армії в Україну відправлено 14 сучасних танків Leopard 2A4 і машини старішої конструкції: 60 танків PT-91, а також 280 T72M, T72M1, T72M1R. Польща передала Україні першу партію танків Т-72 у першій половині 2022 року. І це були машини, відомі ЗСУ, тож їх одразу можна було використовувати.
Українські Повітряні сили Польща підтримала загалом 14 літаками МіГ-29 (найбільше з усіх країн) і 12 вертольотами Мі-24 (більше, ніж Польща, надали тільки США).
Також Польща приєдналася до чеської “боєприпасної ініціативи” на 100 млн євро.
Варшава організувала або спільно організувала понад п’ять тисяч навчальних курсів для українських Збройних сил. Нині країна підготувала близько 25 тисяч українських військових, зокрема 14,5 тисяч у складі місії ЄС EUMAM. Мова про цілі підрозділи льотчиків, танкістів, артилеристів, логістів й техніків.
Польща також планує у січні 2025 року відкриття першої офіційної інституції Україна-НАТО – Центру аналізу, підготовки та навчання НАТО-Україна (JATEC) у Бидґощі.
Щобільше, Польща є також серед держав, котрі прийняли найбільше українських біженців, а ще реалізувала численні ініціативи з допомоги хворим українським дітям, які потребували термінової медичної допомоги та пораненим українським солдатам.
Окремо країна підтримує медичний, енергетичний і логістичний хаби, які працюють для України.
Резюмуючи, у польського президента нагадали про політичну підтримку Польщею України та про найбільш адекватну політичну відповідь імперським амбіціям РФ.
Посилаючись на неоднозначне ставлення деяких країн, у десятках іноземних інтерв’ю польський лідер переконує західних оглядачів, що діалог з Росією не має сенсу. З одного боку, вони хочуть показати цивілізоване обличчя, з іншого — вбивають у найжорстокіший і найпідліший спосіб. Тож заклик залишається актуальним, — наголосили у повідомленні.
- До кінця 2024 року у Польщі запрацює Український легіон. Перші добровольці підпишуть контракти зі ЗСУ і почнуть навчання на полігонах Польщі під керівництвом інструкторів НАТО.
- Варшава пропонує організувати військове навчання українців, котрі перебувають поза межами України, зокрема біженців, щоб вони могли посилити українське військо. Тоді як Прага нині ще оцінює цю ідею для Чехії, повідомила міністерка оборони Яна Чернохова.
- Глава Польщі Анджей Дуда наголосив, що не хоче створювати точки напруги між Варшавою та Києвом. Він розкритикував позицію міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша стосовно того, що Україні не варто очікувати вступу до ЄС без вирішення “Волинського питання”.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.