Посли ЄС схвалили 5 млрд євро для озброєння ЗСУ на 2024 рік

Джерело: Дмитро Кулеба/X

13 березня посли ЄС “досягли принципової згоди” щодо збільшення військової допомоги Україні на 5 млрд євро у 2024 році.

Глава МЗС Дмитро Кулеба висловив вдячність країнам-членам ЄС та верховному представнику ЄС із закордонних справ Жозепу Боррелю за підтримку пропозиції збільшити фінансову стелю Європейського фонду миру на 5 мільярдів євро для додаткової військової підтримки України.

Це ще одна потужна та своєчасна демонстрація європейської єдності та рішучості у досягненні нашої спільної перемоги. Ми з нетерпінням очікуємо на ухвалення остаточного рішення на наступному засіданні Ради ЄС із закордонних справ, — наголосив міністр.

Посли ЄС наголосили, що Євросоюз і надалі рішуче налаштований надавати тривалу підтримку Україні та “гарантувати, що країна отримає озброєння, необхідне для самозахисту”.

Зауважимо, раніше у FT повідомили, що країни Євросоюзу погодили умови виділення 5 млрд євро до Європейського фонду миру, з якого мають фінансуватись закупівлі озброєнь для України, оскільки США вдалося зібрати ще 300 мільйонів доларів на боєприпаси та артилерію для ЗСУ.

Після кількох місяців суперечок про способи закупівлі представники країн ЄС дійшли згоди, розповіли чотири посадовці, поінформовані про перебіг дискусії. Угода з ЄС відкриє доступ до коштів для відшкодування постаченого озброєння країнами блоку.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.