Постраждалим від підтоплень на Херсонщині та Миколаївщині виплатили понад 97 млн грн

Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Жителям Херсонської та Миколаївської областей, що постраждали від підтоплень внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, вже виплатили понад 97 мільйонів гривень державної допомоги.

Мовиться про виплати одноразової матеріальної допомоги у розмірі 5 тисяч гривень від держави особам, які постраждали від підтоплення внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС.

Станом на 5 жовтня таку фінансову підтримку отримали постраждалі мешканці Херсонської та Миколаївської областей на загальну суму більш ніж 97,5 мільйона гривень. Таким чином, держдопомогу вже виплачено 18 482 жителям Херсонщини та 1 035 – Миколаївщини.

У відомстві нагадали, що заяви на цю грошову допомогу від держави приймаються до 31 жовтня 2023 року включно. Її можуть отримати люди, які на момент підриву ГЕС проживали (були зареєстровані/задекларовані) в населених пунктах Миколаївської та Херсонської областей, що зазнали підтоплення.

Включно з тими, хто після 6 червня поточного року виїхав із підтоплених районів тимчасово окупованої території Лівобережжя на підконтрольну Україні територію.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.