Посилено вимоги щодо використання української мови на телебаченні

Джерело: Тарас Кремінь/Facebook

17 липня в Україні посилили вимоги стосовно використання державної мови в етерах українських програм, нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Набрав чинності пункт 6 частини 8 статті 40 Закону “Про медіа”.

Зокрема, посилюються вимоги до застосування державної мови в етерах українських програм: використання недержавної мови в етерах допускатиметься лише у спожитих учасниками програм стійких висловах, коротких фразах або окремих словах учасників програми, що транслюється у прямому ефірі, крім ведучих (дикторів) програми, якщо загальна тривалість таких реплік не перевищує 10% тривалості програми.

Своєю чергою, усі виступи, інтерв’ю, коментарі, пояснення, запитання, окремі репліки недержавною мовою мають перекладати, дублювати або озвучувати українською мовою.

Кремінь акцентував, що глядачі матимуть можливість споживати ще більше контенту українською мовою, додавши, що вимоги є важливим кроком для зміцнення статусу державної мови в інформаційному просторі.

Зауважимо, з 1 січня набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України “Про медіа”, які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо.

Тоді ж Тарас Кремінь звернувся до українських телеканалів з закликом вести етери виключно державною мовою.

Раніше команда дослідників з LMU, Університету Бата та Технічного університету Мюнхена проаналізувала мовні зміни в соціальних мережах в Україні до та під час повномасштабного нападу РФ.

Очевидно, війна змушує людей все більше і більше відмовлятися від російської мови, – каже провідний автор дослідження Даніель Рачек.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ населення України активно переходить з російської на українську у соцмережах.

Мова грає вирішальну роль у пострадянській ідентичності України. Багато українців говорять і російською, і українською. Однак донедавна лише приблизно половина – дві третини населення вважали українську своєю основною рідною мовою. Проте після протестів на Майдані, спровокованих тимчасовим непідписанням угоди про асоціацію з ЄС і подальшою анексією Криму в 2013/2014 роках, все більше українців почали відмовлятися від використання російської мови, акцентують автори дослідження.

15 липня Україна відзначає День Української Державності. Ця свято відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь відреагував на скандал в Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером. Він назвав суперечку класичним випадком.
10 січня під час виступу у Раді безпеки ООН постійний представник України при ООН Сергій Кислиця наголосив, що члени Радбезу щодня слухають мову війни, якою послуговуються представники російської делегації.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що наклав штраф на таксиста у Києві, що відмовився обслуговувати пасажирок українською.
Кабмін запровадив зміни у проведенні іспиту на володіння державною мовою. До нього додали завдання на написання тексту та збільшили тривалість.
У 2023 році Уповноваженому з захисту державної мови надійшло 3692 звернення громадян про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Київ, Харків та Одеса залишаються лідерами за кількістю звернень про порушення мовних прав громадян.

Громадська організація “Справа Громад” оголосила про розіграш оригіналу малюнка “Ми і є фортифікації”, створеного художником-аніматором Fill Feaouill. Кошти, зібрані під час благодійної лотереї, підуть на закупівлю нових екскаваторів для потреб оборони. Ініціативу підтримав п’ятий президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко, який особисто фінансує постачання техніки для будівництва фортифікаційних споруд.