ППО, фортифікаційні рубежі та ситуація на фронті: головне з засідання Ставки
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
2 травня президент Володимир Зеленський поінформував про проведення Ставки Верховного Головнокомандувача. Серед головних тем, зокрема забезпечення українських міст системами ППО, готовність фортифікаційних рубежів та нинішня ситуація на фронті.
Глава держави заслухав великий звіт щодо ступеня готовності фортифікаційних рубежів у прикордонних регіонах та на напрямках активних бойових дій, який представили прем’єр-міністр Денис Шмигаль спільно з головою Державної служби спеціального транспорту Олександром Яковцем.
Своєю чергою, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів про нинішню ситуацію на фронті та організацію ротації підрозділів для відновлення. Сторони обговорили темпи та потреби при комплектуванні нових бригад.
Окрім цього, була доповідь міністра оборони Рустема Умєрова стосовно графіків надходження озброєння від партнерів у межах оприлюднених пакетів допомоги.
Доручив ужити всіх можливих заходів для скорочення строків. Особливо це стосується постачання засобів ППО для захисту людських життів та енергетичної інфраструктури, – зазначив Зеленський.
Також під час засідання міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін відзвітував щодо темпів виробництва дронів і засобів РЕБ та забезпечення ними фронту, а також засобів радіоелектронної боротьби для прикриття важливих об’єктів.
Раніше Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Окрім цього, додатковий ресурс з інших джерел фінансування становить ще 10,7 млрд гривень.
Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.
Тоді як 2 квітня Кабінет міністрів виділив додаткові 5,6 млрд грн на зміцнення оборонних рубежів. Вже 23 квітня глава уряду зазначив, що шляхом перерозподілу видатків державного бюджету уряд виділив ще понад 8 мільярдів гривень на будівництво фортифікаційних споруд.
Довідка. Ставка Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України – це надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період реальної війни-агресії здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави. Робочим органом є Генеральний штаб Збройних сил України.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача 25 лютого 2022 року.
- 31 березня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк запевнив, що з часу деокупації Київщини довкола столиці збудували близько тисячі кілометрів оборонних споруд і три кільця оборони. Також війська посилили Чорнобильський напрямок.
- Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що Київщина продовжує нарощувати роботи з облаштування фортифікаційних споруд.
- При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.
- Норвегія збільшила фінансову підтримку України ще на понад 600 мільйонів доларів. Глава держави запевнив, що переважно кошти спрямують на посилення систем ППО.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті на початок 1664-ї доби широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 208 бойових зіткнень.
Станом на 14 вересня загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення орієнтовно становили близько 1 508 600 осіб. За минулу добу українські оборонці ліквідували ще 1 700 окупантів.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.