Прем’єр-міністр Фінляндії: «Хочемо надіслати чітке повідомлення Росії: це має припинитися»
Джерело: Sky News
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що рішення його країни закрити всі пункти пропуску на кордоні з Росією, крім одного, має надіслати Москві “чітке повідомлення” щодо міграційної суперечки.
Цей крок став відповіддю на надзвичайно високий потік мігрантів до Фінляндії, який, за словами прем’єр-міністра, Росія сама створила і здатна припинити.
Близько 700 мігрантів з таких країн, як Ємен, Афганістан, Кенія, Марокко, Пакистан, Сомалі та Сирія, потрапили до Фінляндії через Росію за останні декілька тижнів.
“Ми хочемо надіслати чітке повідомлення Росії: це має припинитися. Це питання гібридних атак і національної безпеки”, – сказав Петтері Орпо.
Довідково: 22 листопада прем’єр-міністр Петтері Орпо оголосив, що прикордонні пункти на кордоні з Росією будуть закриті, за винятком переходу Раджа-Йосеп в Інарі. Країна намагається приборкати неконтрольовану хвилю мігрантів.
Рішення діятиме до 23 грудня. Водночас, якщо ситуація продовжуватиме погіршуватися, влада запровадить жорсткіші заходи, попередив Орпо. Окрім цього, він наголосив, що Росія сама створила цю ситуацію і здатна її припинити.
Пункт переходу Раджа-Йосеп, що знаходиться за 250 км від Мурманська, є найбільш важкодоступним для росіян і працює чотири години на добу. Відтепер шукачі притулку зможуть подати заяву про надання міжнародного захисту лише там.
Загалом на російсько-фінському кордоні дев’ять КПП.
Раніше аналітики Інституту вивчення війни повідомили, що Росія використовує “відому тактику гібридної війни”, намагаючись створити кризу мігрантів на фінському кордоні.
Прикордонна служба Фінляндії повідомила про прибуття на кордон з РФ з вересня близько 300 мігрантів, переважно з Іраку, Ємену, Сомалі та Сирії. Окремо було зафіксовано 89 перетинів протягом дводенного періоду між 7 і 14 листопада – значне зростання порівняно з 91 випадками, зафіксованим з середини липня.
Десятки мігрантів прибули на закриті пункти пропуску Нуйямаа і Ваалімаа у Фінляндії 18 листопада і зібралися навколо вогнища при мінусовій температурі. Повідомляється, що влада Фінляндії розглядає можливість повністю закрити кордон з Росією.
Зауважимо, уряд Фінляндії має намір посилити міграційну політику низкою способів. Метою є скорочення дозволів для шукачів притулку до мінімального рівня, дозволеного директивою ЄС.
Нагадаємо, влітку на південно-східному кордоні Фінляндії зафіксували 11 нелегальних перетинів, з яких сім – з Росії.
- У Фінляндії починають зводити тимчасові огорожі на кордоні з РФ. У будівництві прикордонника допомагають Збройні сили.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулює ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.