Фінляндія посилює міграційну політику: відмовлятиме у наданні притулку прямо на кордоні з РФ
Джерело: Ilta Sanomat
Уряд Фінляндії має намір посилити міграційну політику низкою способів. Метою є скорочення дозволів для шукачів притулку до мінімального рівня, дозволеного директивою ЄС.
Зараз притулок надається на чотири роки, після чого особа може отримати дозвіл на постійне проживання. У майбутньому притулок можна буде надавати максимум на три роки. Після цього Міграційна служба Фінляндії зробить оцінку необхідності продовження міжнародного захисту.
Як зауважила представниця Міністерства внутрішніх справ Рійта Копонен, влада зможе відмовляти претендентам прямо на кордоні з Росією.
Згідно з новою процедурою, можна буде на кордоні оцінити, чи є заява про надання притулку обґрунтованою. Міністерство внутрішніх справ працює над процесуальною моделлю, яка запобігатиме в’їзду в країну особам, що не мають підстав для отримання притулку.
Раніше уряд країни запровадив додаткові перевірки безпеки під час працевлаштування іноземців та посилив правила видачі посвідок на проживання іноземним студентам та науковцям. Так влада Фінляндії намагається захистити критичну інфраструктуру країни в умовах напружених відносин з РФ.
Нагадаємо, влітку на південно-східному кордоні Фінляндії зафіксували 11 нелегальних перетинів, з яких сім – з Росії.
Зауважимо, у країні розглядють можливість на законодавчому рівні заборонити використання радянських та нацистських символів через їхнє “сприяння дискримінації та розпалюванню ненависті”.
Окрім цього, Фінляндія планує заборонити в’їзд легкових автомобілів з російською реєстрацією, як це зробили країни Балтії.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулює ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів.
- Фінляндія веде переговори щодо нової угоди про співпрацю в галузі оборони зі Сполученими Штатами Америки. Договір винятковий — Фінляндія планує дозволити присутність військ іншої країни на довгостроковій основі.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 116 боєзіткнень.
У Павлограді російські окупанти знищили базу Медичного Добровольчого Батальйону “Госпітальєри”. Про це повідомила засновниця батальйону, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” та медикиня-доброволиця Яна Зінкевич. Вона також оголосила про збір коштів для створення нової бази батальйону.
24 квітня два комітети Європейського парламенту — з питань промисловості, досліджень та енергетики, а також з питань безпеки й оборони — визначили власну позицію щодо законодавчої ініціативи про створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Профільні комітети підтримали законопроєкт, спрямований на зміцнення європейської оборонної промисловості, збільшення виробництва зброї та посилення підтримки України.
Адміністрація Дональда Трампа передала українській стороні так звану “остаточну пропозицію” щодо завершення війни з Росією, яка передбачає суттєві поступки Кремлю. Зокрема, США нібито готові визнати Крим російською територією та фактичний контроль Росії над значною частиною окупованих територій.
Армія РФ застосовує балістичні ракети “Іскандер” та північнокорейські KN-23 з касетними боєголовками, що призводить до масових жертв серед цивільного населення України, заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко після масованої атаки росіян у ніч на 24 квітня.