Прем’єрка Естонії розкритикувала «рукостискання Орбана зі злочинцем Путіним»
Джерело: The Guardian
18 жовтня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що світлини глави уряду країни-члена ЄС Угорщини, який потискає руку президенту РФ Володимиру Путіну, були “дуже-дуже неприємними” та суперечили логіці, враховуючи минулу історію Будапешта з Москвою.
Угорщина розвиває тісніші зв’язки з Росією, ніж інші країни ЄС, і вважається ключовим потенційним противником рішення, яке має бути прийняте в грудні щодо початку переговорів про вступ України в ЄС, для чого знадобиться одностайна підтримка 27 членів блоку.
17 жовтня Віктор Орбан і Путін провели переговори в Китаї. Прем’єр-міністр Угорщини запевнив главу РФ, що він ніколи не хотів протистояти Москві і намагається врятувати двосторонні контакти.
Було дуже-дуже неприємно бачити це, – зазначила Каллас, один із найзавзятіших захисниць України. – Як можна потиснути руку злочинцю, який веде загарбницьку війну, особливо прийшовши з країни, яка має таку історію, як Угорщина? Те, що сталося в Угорщині, те, що там зробили росіяни, не таке вже й далеке минуле, — нагадала вона.
Угорське повстання 1956 року було придушене радянськими військами. Тоді у боях загинуло щонайменше 2600 угорців і 600 радянських солдатів.
Після переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном Каллас наголосила, що союзники України не повинні відволікатися на інші конфлікти та подвоїти свої зусилля на довгострокову перспективу.
- Президент РФ і Віктор Орбан зустрілись у Пекіні. Це їх перша зустріч з початку повномасштабної російсько-української війни.
- 25 вересня прем’єр-міністр Угорщини заявив, що підтримає Україну лише за умови відновлення прав угорської меншини в країні.
- Раніше Орбан завив, що Захід повинен укласти “угоду” з президентом РФ щодо безпеки України, яка не повинна включати ні повернення Криму, ані членства в НАТО.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.