Прем’єрка Естонії розкритикувала «рукостискання Орбана зі злочинцем Путіним»

Джерело: The Guardian

18 жовтня прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що світлини глави уряду країни-члена ЄС Угорщини, який потискає руку президенту РФ Володимиру Путіну, були “дуже-дуже неприємними” та суперечили логіці, враховуючи минулу історію Будапешта з Москвою.

Угорщина розвиває тісніші зв’язки з Росією, ніж інші країни ЄС, і вважається ключовим потенційним противником рішення, яке має бути прийняте в грудні щодо початку переговорів про вступ України в ЄС, для чого знадобиться одностайна підтримка 27 членів блоку.

17 жовтня Віктор Орбан і Путін провели переговори в Китаї. Прем’єр-міністр Угорщини запевнив главу РФ, що він ніколи не хотів протистояти Москві і намагається врятувати двосторонні контакти.

Було дуже-дуже неприємно бачити це, – зазначила Каллас, один із найзавзятіших захисниць України. – Як можна потиснути руку злочинцю, який веде загарбницьку війну, особливо прийшовши з країни, яка має таку історію, як Угорщина? Те, що сталося в Угорщині, те, що там зробили росіяни, не таке вже й далеке минуле, — нагадала вона.

Угорське повстання 1956 року було придушене радянськими військами. Тоді у боях загинуло щонайменше 2600 угорців і 600 радянських солдатів.

Після переговорів із президентом Франції Емманюелем Макроном Каллас наголосила, що союзники України не повинні відволікатися на інші конфлікти та подвоїти свої зусилля на довгострокову перспективу.

Самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує долучатися до бойових дій проти України. Він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.

25 червня речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук спростував інформацію про нібито відступ російських військ із Кінбурнської коси.

25 червня президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження 40-денної операції СБУ щодо впливу на РФ, аби домогтися завершення повномасштабної війни.

Правоохоронці оголосили підозру старшій лейтенантці військової частини на Львівщині через закупівлю генераторів за завищеними цінами. Держава зазнала збитків на понад 18,6 млн грн.

Сухопутні війська Збройних сил України відреагували на поширену в медіа інформацію щодо 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. У командуванні заявили, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи, а сама ситуація перебуває на контролі.