Президент підписав закон про державну політику національної памʼяті

Джерело: картка законопроєкту

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”.

Зауважимо, рішення 21 серпня підтримало 273 народні депутати.

У пояснювальній записці мовиться, що метою прийняття проєкту є комплексне законодавче врегулювання питань формування та реалізації державної політики національної пам’яті українського народу, визначення її основних принципів та завдань, повноважень та основних напрямів діяльності суб’єктів політики національної пам’яті.

Серед ключових нововведень закону:

  • Врегульовано правовий статус Українського інституту національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом;
  • Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
  • Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
  • Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
  • Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
  • Вперше у правове поле вводиться ціла низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.

Впровадження цієї ініціативи має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.

Український інститут національної пам’яті є одним з розробників проєкту закону.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.