Президент підписав закон про державну політику національної памʼяті
Джерело: картка законопроєкту
Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”.
Зауважимо, рішення 21 серпня підтримало 273 народні депутати.
У пояснювальній записці мовиться, що метою прийняття проєкту є комплексне законодавче врегулювання питань формування та реалізації державної політики національної пам’яті українського народу, визначення її основних принципів та завдань, повноважень та основних напрямів діяльності суб’єктів політики національної пам’яті.
Серед ключових нововведень закону:
- Врегульовано правовий статус Українського інституту національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом;
- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться ціла низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження цієї ініціативи має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Український інститут національної пам’яті є одним з розробників проєкту закону.
- У Центрі національного спротиву поінформували, що 8 травня глава РФ Володимир Путін затвердив основи держполітики в галузі історичної освіти.
- Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.
- Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Віра Юрова та єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявили, що РФ спотворює історію та поширює теорії змови, щоб “отруїти демократичні країни шкідливою дезінформацією”.
- Російська пропаганда щодо військового повномасштабного вторгнення в Україну поширюється через відеоігри.
- Представники українського руху спротиву окупації “Жовта стрічка” продовжують знищувати пропагандистську макулатуру на тимчасово окупованих територіях.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.