Президент створив Раду з підтримки підприємництва на чолі з Єрмаком

Джерело: указ

Президент Володимир Зеленський ліквідував п’ять дорадчих органів при Офісі Президента та заснував Раду з питань підтримки підприємництва. Про це мовиться у відповідному казі глави держави.

Рада діятиме як консультативно-дорадчий орган при главі держави та покликана гарантувати право на підприємницьку діяльність та сприяти залученню інвестицій в Україну.

Основними завданнями органу будуть:

аналіз державної політики щодо розвитку бізнесу, виявлення проблем і підготовка пропозицій для їх вирішення;
розроблення заходів щодо поліпшення умов здійснення підприємницької діяльності, стимулювання інвестиційної та інноваційної активності, захисту права власності і конкуренції відповідно до найкращих практик регулювання бізнес-середовища;
підготовка законодавчих ініціатив для вдосконалення українських норм у сфері підприємництва, у тому числі для узгодження їх із законодавством ЄС;
посилення співпраці між владою всіх рівнів і представниками бізнесу та профільними громадськими організаціями.

Главою Ради призначили керівника ОП Андрія Єрмака, його заступницею стала Юлія Свириденко. До складу увійшли більш як 70 українських підприємців, серед яких зокрема Олег Гороховський, Сергій Тігіпко, Ігор Ніконов, Вячеслав Климов тощо.

Водночас президент ліквідував п’ять консультативних органів:

Національну раду реформ (створену у 2014 році п’ятим президентом України Петром Порошенком для координації спільної політики щодо реформ);
Виконавчий комітет реформ (за часів Зеленського його очолював Міхеіл Саакашвілі);
Національну інвестиційну раду (створену Порошенком у 2014 році з метою стимулювання інвестицій в Україну);
Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва (створену Зеленським у 2020 році для налагодження зв’язку між владою та малим підприємництвом);
Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану (створену після скандалу із затриманням Ігоря Мазепи у січні 2024 року з метою налагодження взаємин між владою та бізнесом).

Нещодавно в Economist зауважили, що у червні Єрмак завітав до Вашингтона з не надто чітким планом дій, що, за словами співрозмовників, викликало нерозуміння з боку американських посадовців.

Поведінку глави ОП вважають одним з факторів напруженості у відносинах Києва з обома американськими адміністраціями. Єрмака описують як “двопартійного подразника”, який погіршує співпрацю України зі США, особливо щодо військової допомоги.

Додамо, раніше видання Bloomberg інформувало про те, що союзники України стурбовані концентрацією всіх рішень у руках Андрія Єрмака, зокрема тим, що керівник ОПУ впливає на зовнішню політику та військове планування.

За словами джерел Bloomberg, Зеленський терпів іноді безжальні методи Єрмака, оскільки вважає його фахівцем з розв’язання проблем, який пропонує швидкі, прямі рішення, не обтяжуючи президента.

Довіра Зеленського до голови ОП – на рівні довіри до його дружини, Олени Зеленської. За їхніми словами, Єрмак навіть приєднувався до подружжя під час закордонних відпусток до війни.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів переговори з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Головною темою розмови було питання припинення вогню в Україні.
За інформацією американського видання The New York Post, спеціальний посланник президента США з питань війни в Україні Кіт Келлог виступав проти підписання угоди щодо корисних копалин під час особистої зустрічі президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Водночас керівник Офісу президента України Андрій Єрмак наполягав на такому форматі.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg прокоментував чутки про керівника Офісу Президента Андрія Єрмака й назвав його “потужним менеджером”.
Українські високопосадовці стурбовані тим, що Президент України Володимир Зеленський все більше покладається на главу ОПУ Андрія Єрмака і залежність Президента зростає від нього.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.