Президентка Молдови: «Путін відновлює свої зусилля для подальшої дестабілізації»

Джерело: The Guardian

7 березня президентка Молдови Майя Санду заявила, що Росія відновлює свої зусилля з дестабілізації її країни, і попередила: якщо президента Володимира Путіна не зупинити в Україні, він і надалі залишатиметься загрозою для решти Європи.

Якщо агресора не зупинити, він буде йти далі, а лінія фронту буде наближатися. Ближче до нас. Ближче до вас, – наголосила Санду, підписуючи угоду про оборону та співпрацю з президентом Емманюелем Макроном у Парижі. – Тому Європа повинна виступити єдиним фронтом. Агресію треба відбивати потужною силою, – додала вона.

Своєю чергою, Макрон заявив, що Франція підтримає Молдову.

Демократична реальність Молдови та її натхнення щодо європейського майбутнього, як і Україна, насправді є викликом для Росії Володимира Путіна, – заявив Макрон, додавши, що його країна зміцнить співпрацю, щоб допомогти боротися з “гібридними атаками”.

Колишня радянська країна Молдова, розташована на південно-західному кордоні України, давно висловлювала прагнення зблизитися з ЄС, і заявляє, що є ціллю російського втручання, зокрема через ситуацію у сепаратистському регіоні Придністров’я.

Маючи слабкі збройні сили, Молдова вважається особливо вразливою, якщо війна з Україною перекинеться на інші країни Східної Європи.

Раніше глава розвідки Молдови зазначив, що Росія планує нові спроби втрутитися у внутрішні справи країни, провокуючи протести та втручаючись у майбутні президентські вибори.

Зауважимо, 5 березня глава розвідки Молдови Александру Мустеата заявив, що Росія планує нові спроби втрутитися у внутрішні справи країни, провокуючи протести, втручаючись у майбутні президентські вибори та зриваючи плани вступу країни до Європейського Союзу.

Санду планує балотуватися на другий термін на президентських виборах, які відбудуться цієї осені. Уряд також планує загальнонаціональний референдум щодо своєї проєвропейської позиції.

Мустеата зазначив, що Москва намагалася втрутитися в місцеві вибори в листопаді минулого року в Молдові. Також він додав, що Москва планує втрутитися в президентські вибори, підтримуючи проросійських політиків і партії. За його словами, Росія, ймовірно, спровокує протести в Молдові в березні та квітні та розпалить сепаратистські настрої, особливо на сході та півдні Молдови.

Минулого місяця проросійський глава молдовського регіону Гагаузія попросив Росію про її підтримку та “підтримку тісних стосунків”. Також у лютому невизнане Придністров’я попросило Росію допомогти протистояти “тиску” Молдови.

Зауважимо, 28 лютого речник Державного департаменту Метью Міллер зауважив, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією у невизнаному Придністров’ї після звернення так званих депутатів регіону до Росії з проханням “про захист”.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.