Президентка Молдови: «Путін відновлює свої зусилля для подальшої дестабілізації»
Джерело: The Guardian
7 березня президентка Молдови Майя Санду заявила, що Росія відновлює свої зусилля з дестабілізації її країни, і попередила: якщо президента Володимира Путіна не зупинити в Україні, він і надалі залишатиметься загрозою для решти Європи.
Якщо агресора не зупинити, він буде йти далі, а лінія фронту буде наближатися. Ближче до нас. Ближче до вас, – наголосила Санду, підписуючи угоду про оборону та співпрацю з президентом Емманюелем Макроном у Парижі. – Тому Європа повинна виступити єдиним фронтом. Агресію треба відбивати потужною силою, – додала вона.
Своєю чергою, Макрон заявив, що Франція підтримає Молдову.
Демократична реальність Молдови та її натхнення щодо європейського майбутнього, як і Україна, насправді є викликом для Росії Володимира Путіна, – заявив Макрон, додавши, що його країна зміцнить співпрацю, щоб допомогти боротися з “гібридними атаками”.
Колишня радянська країна Молдова, розташована на південно-західному кордоні України, давно висловлювала прагнення зблизитися з ЄС, і заявляє, що є ціллю російського втручання, зокрема через ситуацію у сепаратистському регіоні Придністров’я.
Маючи слабкі збройні сили, Молдова вважається особливо вразливою, якщо війна з Україною перекинеться на інші країни Східної Європи.
Раніше глава розвідки Молдови зазначив, що Росія планує нові спроби втрутитися у внутрішні справи країни, провокуючи протести та втручаючись у майбутні президентські вибори.
Зауважимо, 5 березня глава розвідки Молдови Александру Мустеата заявив, що Росія планує нові спроби втрутитися у внутрішні справи країни, провокуючи протести, втручаючись у майбутні президентські вибори та зриваючи плани вступу країни до Європейського Союзу.
Санду планує балотуватися на другий термін на президентських виборах, які відбудуться цієї осені. Уряд також планує загальнонаціональний референдум щодо своєї проєвропейської позиції.
Мустеата зазначив, що Москва намагалася втрутитися в місцеві вибори в листопаді минулого року в Молдові. Також він додав, що Москва планує втрутитися в президентські вибори, підтримуючи проросійських політиків і партії. За його словами, Росія, ймовірно, спровокує протести в Молдові в березні та квітні та розпалить сепаратистські настрої, особливо на сході та півдні Молдови.
Минулого місяця проросійський глава молдовського регіону Гагаузія попросив Росію про її підтримку та “підтримку тісних стосунків”. Також у лютому невизнане Придністров’я попросило Росію допомогти протистояти “тиску” Молдови.
Зауважимо, 28 лютого речник Державного департаменту Метью Міллер зауважив, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією у невизнаному Придністров’ї після звернення так званих депутатів регіону до Росії з проханням “про захист”.
- Так зване міністерство державної безпеки невизнаного Придністров’я 10 січня повідомило про нібито стрілянину на кордоні з Україною. Натомість Державна прикордонна служба України назвала повідомлення “провокативним”.
- Молдова може вступити до Євросоюзу без тимчасово окупованого Росією Придністров’я. Водночас в ЄС сподіваються, що цього можна буде уникнути.
- Депутат від правлячої молдовської партії “Дія та солідарність” (PAS) Дойна Герман заявила, що до кінця 2024 року Молдова планує припинити участь майже у всіх договорах, укладених в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД). Вона додала, що країна вже на фінальному етапі цього процесу, попри деякі невирішені питання.
- 17 грудня 2023 року армія Молдови розпочала військові навчання поблизу Придністровського регіону країни.
- Аналітики ISW зреагували на заяву депутатів невизнаного Придністров’я, які попросили захисту у Росії через “посилений тиск Молдови”.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.