Путін досі не прокоментував ситуацію у Сирії – NYT
Джерело: The New York Times
Президент РФ Володимир Путін досі не прокоментував падіння свого союзника Башара Асада у Сирії.
16 грудня Путін з вищим військовим керівництвом РФ близько години спілкувались у межах щорічної зустрічі. Вони обговорювали НАТО, Україну, іпотеку для військових тощо. Проте жодного разу не заговорили про Сирію.
Путін досі публічно не висловився про падіння режиму Асада, хоча Росія всіма силами намагається зберегти свій вплив на Близькому Сході. Мовчання свідчить про невизначеність для російських військових баз у Сирії та те, що Україна залишається пріоритетом для Кремля.
“Падіння Асада – болюча тема у Москві. Краще нічого не говорити”, – вважає Антон Мардасов, російський військовий аналітик, який спеціалізується на Близькому Сході.
На засіданні 2023 року на той час міністр оборони РФ Сергій Шойгу хвалився тим, війська РФ залишаються розгорнутими як у Нагірному Карабасі, так і у Сирії.
Та вже у травні 2024 року військам РФ довелось вийти з Карабаху, що стало ознакою втрати Росією впливу у Кавказькому регіоні.
Падіння Асада може стати ще більшою перешкодою намагань Путіна відродити Росію як світову державу.
За словами Мардасова, найкращим сценарієм для Кремля може стати скорочення військової присутності на авіабазі Хмеймім та військово-морській базі Тартус у Середземному морі. Це дозволило б Росії зберегти пункт дозаправки для обмеженої військової активності у Сирії та в Африці.
Але така ситуація не виправдає колишніх ширших амбіцій Путіна щодо створення сил для протистояння НАТО. Ще у 2021 році російські ядерні бомбардувальники виконували навчальні польоти над Сирією, що свідчило про намагання Кремля мати оплот на Близькому Сході для протистояння з Заходом.
Та зараз, за словами Мардасова, ситуація у Сирії настільки нестабільна, що навряд чи Путін наважиться розміщувати там ядерну зброю, навіть якщо зможе зберегти воєнні бази.
“Такі форпости, які б загрожували південному флангу НАТО, вже на 100% втрачені”, – сказав аналітик.
Тепер для Путіна найважливішим залишається те, як закінчиться його війна в Україні.
У Сирії ж Росія скорочує свою військову присутність, а колони військ РФ, які діяли по всій країні, з’їжджаються до Хмеймім і Тартуса. Супутникові фото свідчать про те, що російську військову техніку запаковують для подальшого транспортування.
Поки Кремль прагне наладити зв’язок з “Хаят Тахрір аш-Шам” – ісламським угрупованням, яке очолило наступ повстанців у Сирії, хоча ще 8 грудня, за кілька годин до падіння режиму Асада, в МЗС РФ повстанців називали “терористами”.
Та зараз глава Чечні Рамзан Кадиров вже закликає Путіна виключити “Хаят Тахрір аш-Шам” зі списку терористичних організацій в Росії.
Чи вдасться Кремлю домовитись з повстанцями та зберегти свою присутність у Сирії невідомо, але у ЄС вже заявили, що запропонують Сирії зняти санкції в обмін на виведення російських військ.
Сам Путін на зустрічі 16 грудня дав зрозуміти, що Сирія більше не основне питання для Росії. Він говорив виключно про війну в Україні сподіваючись на перемогу тут.
- Росія евакуювала щонайменше 400 військових із району Дамаска після переговорів із представниками сирійської опозиції, зокрема угруповання “Хаят Тахрір аш-Шам”.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.