Путін знову погрожує США ракетною кризою у стилі Холодної війни
Джерело: Reuters
28 липня президент Росії Володимир Путін попередив Сполучені Штати, якщо Вашингтон розмістить ракети великої дальності в Німеччині, то РФ розмістить схожі ракети на відстані ураження Заходу.
Так Путін зреагував на розміщення американських ракет у Німеччині, заплановане на 2026 рік.
США заявили, що почнуть розміщувати ракети великої дальності у Німеччині з 2026 року в межах підготовки до довгострокового розгортання, яке включатиме SM-6, крилаті ракети “Томагавк” і дослідницьку гіперзвукову зброю.
Виступаючи на параді на честь дня ВМФ у Санкт-Петербурзі, Путін поскаржився на дії Заходу, заявивши, що РФ відмовиться від мораторію на застосування ракет середньої та малої дальності, здатних нести ядерні боєголовки.
Ми вживатимемо дзеркальних заходів для розгортання, враховуючи дії Сполучених Штатів, їх сателітів у Європі та в інших регіонах світу, – сказав він.
Він порівняв цю ситуацію з подіями часів Холодної війни.
Зауважимо, повідомлення США про розміщення ракет великої дальності у Німеччині – вперше з часів завершення холодної війни – викликало дипломатичний сплеск між Москвою та Вашингтоном та звинувачення у бік один одного про “провокування ескалації”.
Канцлер ФРН Олаф Шольц привітав рішення про розміщення крилатих ракет “Tomahawk”, SM-6 і гіперзвукових ракет у Німеччині з 2026 року. Він наголосив, що це рішення “точно вписується” у стратегію безпеки його уряду, навіть на тлі критики.
Він додав, що це рішення ухвалювали довгий час і воно не буде несподіваним для тих, хто розуміє політику безпеки та миру.
Офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт заявив, що розгортання американських ракет середньої дальності на території Німеччини – це відповідь на вихід Москви з договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.
Однак у Росії це сприйняли негативно. Зокрема заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков сказав, що Росія реагуватиме військовою силою. Він поскаржився, що розміщення американських ракет нібито спрямоване на погіршення безпеки РФ і не може залишитись без відповіді.
Розкритикував рішення і речник Кремля Дмитро Пєсков, який назвав це “дуже серйозною загрозою” Росії. Він додав, що РФ проаналізує цей крок та “вживе продуманих, скоординованих та ефективних заходів для стримання НАТО”.
На критику Кремля зреагував радник США з національної безпеки Джейк Салліван відповів.
Ми розгортаємо в Німеччині оборонний потенціал. Як і багато інших оборонних можливостей, які ми розгорнули в альянсі протягом десятиліть. Посилення російського бряцання зброєю не завадить нам робити те, що ми вважаємо за потрібне, щоб зберегти альянс якомога міцнішим, – сказав він.
Ханс Крістенсен, директор ядерного інформаційного проєкту Федерації американських вчених, зауважив, що це схоже на гонку озброєнь.
Спершу Росія розробляє/виводить ракету INF в порушення договору. Потім США виходять з договору і також розгортають ракети INF. Тоді Росія відповість розгортанням додаткових ракет INF. Тоді… Чи є тут у когось план, чи всі на автопілоті?, – написав він.
Згідно з рішенням, з 2026 року на німецькій землі будуть розміщені крилаті ракети “Tomahawk”, які можна запускати з кораблів або підводних човнів, SM-6 і гіперзвукова зброя, як було погоджено на конференції НАТО у Вашингтоні. Дехто у Німеччині привітав це рішення, а хтось розкритикував, мовляв, це ставить під загрозу безпеку ФРН.
Зокрема проти виступила німецька опозиція. Навіть деякі члени уряду Шольца закликали дати більше пояснень щодо розміщення ракет.
- 11 липня Франція, Німеччина, Італія та Польща виступили з ініціативою щодо розробки крилатих ракет наземного базування з дальністю понад 500 кілометрів, щоб заповнити прогалину в європейських арсеналах.
- 24 червня Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах.
- Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен закликав Німеччину розглянути можливість надання Україні далекобійних ракет Taurus для підтримки у повномасштабній війні проти Росії.
- Ракети Storm Shadow, які Велика Британія спорядила Україні, мали вдвічі більшу далекобійність, ніж раніше передбачалося. Таку заяву зробив генерал бундесверу у відставці та військовий експерт Ерхард Бюлер після знищення великого десантного корабля РФ “Новочеркаськ” у порту Феодосії.
Провідні світові науковці, серед яких лауреати Нобелівської премії, закликають припинити дослідження зі створення мікробів “дзеркального життя”. Вони попереджають, що ці синтетичні організми можуть створити “безпрецедентну загрозу” для життя на Землі, оскільки здатні уникати імунного захисту людей, тварин і рослин, спричиняючи смертельні інфекції.
Загадкові дрони, схожі за розміром на позашляховик, спричинили хвилю обговорень та конспірологічних теорій у США. У Нью-Джерсі вже місяць спостерігають нічні польоти цих об’єктів, що викликає занепокоєння місцевих жителів і політиків. Дрони помічали поблизу військової бази Picatinny Arsenal та гольф-клубу Дональда Трампа в Бедмінстері.
Сьогодні приблизно о 14:45 на перехресті вулиць Степана Бандери та Лесі Українки біля однієї з адмінбудівель у центральному районі Дніпра пролунав вибух. Унаслідок події загинув чоловік, ще четверо людей отримали поранення, серед них двоє поліцейських. Потерпілих госпіталізували.
За даними аналітичної платформи DeepState, російські війська активно зміцнюють плацдарм на західному березі річки Оскіл в районі Масютівки. Після зачистки Новомлинська ворог закріпився південніше, використовуючи Масютівку як ключовий пункт для перекидання підкріплень.
71-річний засновник модного бренду Mango, Ісак Андик, загинув у суботу під час походу в горах у районі Коллбатó (Барселона). Як повідомляють поліція та джерела з бізнес-середовища, підприємець впав у прірву з висоти понад 100 метрів біля печер Сальнітре, розташованих у масиві Монсеррат. Інцидент стався у важкодоступному місці під час прогулянки з його сином Джонатаном Андиком, який і викликав екстрені служби.