П‘ять країн ЄС мають різні погляди щодо заборони імпорту українського збіжжя – польський міністр
Джерело: пресслужба Міністерства сільського господарства і розвитку села РП
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.
“Ми й надалі підтримуємо транзит і хочемо, щоб цей транзит збіжжя з України фінансово підтримувався Євросоюзом”,- зауважив польський міністр.
За словами Телуса, його колеги з інших чотирьох країн ЄС “усвідомлюють проблему і потребу продовження заборони на імпорт до п’яти прифронтових країн продуктів з України”.
“Вони розуміють, що Путін веде продовольчу гру. Однак рішення залежить від президента Єврокомісії”,- пояснив міністр, додавши, рішення щодо продовження заборони на імпорт українського збіжжя до ЄС після 15 вересня буде “експертним, а не політичним”.
При цьому Телус наголосив, п’ять країн ЄС хочуть мати “еластичний перелік” продуктів, імпорт яких заборонятиметься з України.
“Ми, наприклад, виступаємо, щоб в цьому переліку були малина і мед”,- зазначив він.
Водночас він повідомив, що Болгарія хоче викреслити насіння соняшника з переліку продуктів, імпорт яких заборонений з України, натомість внести – сухе молоко.
Телус запевнив, що попри рішення інших чотирьох країн ЄС, Польща після 15 вересня не відкриє кордон на імпорт українського збіжжя.
- У Міністерстві закордонних справ України прокоментували наміри Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року.
- 19 липня Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина та Словаччина спільно попросили Європейський Союз продовжити заборону на імпорт українського зерна.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав рішення Польщі продовжити заборону на експорт зерна “недружнім і популістським”.
Після хвилі гострої критики з боку США та правозахисників, Світовий економічний форум відкликав запрошення Аббаса Арагчі. Організатори визнали присутність іранського дипломата недоречною через трагічні події останніх тижнів.
Британська влада анонсувала перехід до більш гнучкого нагляду за конкуренцією на ринку. Нові пропозиції спрямовані на зменшення бюрократичного тиску на компанії, що супроводжується значними державними інвестиціями у сферу штучного інтелекту.
У вищому керівництві Чеської Республіки спалахнув гострий конфлікт через ініціативу передати Україні бойову авіацію. Президент Петр Павел звинуватив своїх політичних опонентів у егоїзмі після їхньої відмови продати чотири винищувачі L-159.
Напередодні парламентських виборів японська влада вирішила піти на безпрецедентні економічні кроки. Нова стратегія Санае Такаїті передбачає скасування податків на їжу та перегляд політики жорсткої економії для стимулювання інвестицій.
Президент Сирії Ахмед аль-Шараа та лідер США Дональд Трамп провели телефонні переговори щодо стабілізації ситуації в регіоні. Сторони зосередилися на збереженні територіальної цілісності Сирії та спільній протидії загрозам ісламського тероризму.