Рада проголосувала за заборону «джипінгу» на природоохоронних територіях
Джерело: пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
8 січня Верховна Рада схвалила у другому читанні проєкт закону № 11024 “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
За законопроєкт проголосували 246 народних обранців.
У відомстві наголосили, що заборона “джипінгу” – без перебільшення нова сторінка нашого природоохоронного менеджменту. Шлях до прийняття цього Закону офіційно стартував після запуску петиції «Про врегулювання джипінгу в Україні» у вересні 2022 року. І сьогодні Закон прийнято в цілому.
”Джипінг” на заповідних територіях забруднює ґрунти, знищує рослинний світ, шкодить диким тваринам.
Сьогодні прийняття цього Закону є важливим кроком до європейських традицій управління природоохоронними територіями. Пересування на транспортних засобах частково залишиться лише для виконання службових обов’язків працівниками природоохоронних установ, правоохоронними органами та іншими службами. Якщо вам запропонують помилуватися краєвидами національного природного парку і використати для проїзду по природній території квадроцикл – знайте, що це незаконно. Закон про заборону “джипінгу” пройшов шлях довжиною понад два роки, має схвалення суспільства та підтриманий природоохоронними організаціями. Дякую всім причетним до прийняття цього рішення, – наголосила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Зауважимо, під час підготовки законопроєкту вивчали міжнародний досвід. До прикладу, в заповідних зонах Ісландії позашляховики – поза законом, оскільки шкодять ґрунтовому покриву та рослинності. Кожному, кого спіймали за кермом позашляховика у невідповідному місці, загрожує штраф до $4500.
Чехія практикує джипінг на військових полігонах, а в США потрібно стати в чергу, щоб отримати дозвіл на поїздку визначеними шляхами.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець домовився на зустрічі з надзвичайним і повноважним послом В’єтнаму в Україні та в Молдові Нгуєном Хоан Тханем про те, що В’єтнам підтримуватиме Україну у сфері впровадження довкіллєвих реформ.
- Республіка Корея готова допомогти Україні у відновленні пошкодженого внаслідок повномасштабної війни довкілля.
Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.
Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду його Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.
Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.