Рада призначила Сергія Різника суддею Конституційного суду

Джерело: Ярослав Железняк/Telegram

23 травня Верховна Рада України призначила нового суддю Конституційного суду. Ним став доктор юридичних наук Сергій Різник.

Рішення про відповідне призначення підтримали 276 народних депутатів.

Призначення судді КСУ вперше відбувалося за нової процедурою, кандидатів обирала дорадча рада. На посаду претендували ще двоє осіб.

Зауважимо, 17 серпня 2023 року, президент Володимир Зеленський підписав закон про відбір суддів Конституційного суду. У кінці липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про відбір суддів Конституційного Суду за участі міжнародних експертів. За законом, відбір проводитиметься за участі Дорадчої групи експертів. Половину з цих експертів складуть делеговані міжнародними організаціями та Венеційською комісією люди, які матимуть вирішальний голос при фільтрації кандидатів до КСУ. Цей закон був однією із вимог Єврокомісії для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Конституційний Суд України (КСУ) складається з вісімнадцяти суддів – по шість призначаються Президентом, Верховною Радою України та з’їздом суддів України. З 2016 року передбачено, що добір до КСУ відбувається на конкурсних засадах, а з кінця 2022 року передбачено, що усіх кандидатів має попередньо перевіряти Дорадча група експертів.

Дорадча група експертів – це спеціальний орган, що попередньо оцінює моральні якості та рівень професійної компетентності усіх кандидатів на посади суддів Конституційного Суду.

До Дорадчої групи експертів входить шість осіб, які попередньо оцінюють доброчесність та компетентність кандидатів до КСУ. До першого складу входять троє осіб, запропонованих Президентом, Верховною Радою та Радою суддів, та троє, що були запропоновані міжнародними партнерами України.

Що відомо

Різник Сергій Васильович – доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету. Суддя Конституційного Суду України.

З січня 2016 року — заступник завідувача кафедри конституційного права, головний співредактор наукового журналу “Український часопис конституційного права”, наскрізною темою якого є проблематика конституційної юстиції, питання конституційної реформи, підвищення стандартів забезпечення прав і свобод людини в Україні. З серпня 2016 – секретар Вченої ради юридичного факультету. З квітня 2017 року по вересень 2018 року – заступник декана юридичного факультету з навчально-виховної роботи та міжнародної співпраці.

З квітня 2019 року – заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З вересня 2021 року – професор кафедри конституційного права.

З грудня 2021 – член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

З червня 2021 року, працюючи на посаді проректора Львівського університету, брав участь у реалізації низки міжнародних проєктів у сфері утвердження демократії та верховенства права в Україні. Був одним з ініціаторів масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на закриття російських центрів у європейських закладах вищої освіти та відкриття, натомість, центрів україністики та поширення українознавчих студій у європейських ЗВО.

Брав участь в організації літніх шкіл з української мови, історії та права у Бірмінгемському та Шефілдському університетах.

Брав участь у підготовці візиту Бориса Джонсона до Львівського університету та у процедурі присвоєння йому звання Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка.

Масштабна хвиля російського терору охопила дев’ять областей України. Державна служба з надзвичайних ситуацій звітує про 27 загиблих та понад 120 постраждалих внаслідок атак по житлових кварталах та критичній інфраструктурі.

У вівторок, 5 травня, російські окупанти атакували КАБами кілька підприємств Запоріжжя. Повідомляється про загиблих і поранених.

В ніч на 5 травня Сили оборони уразили низку об’єктів ворога. Серед них – завод “ВНИИР-Прогресс” та НПЗ “Киришиский”.

Президент України Володимир Зеленський зреагував на нічний обстріл України, назвавши дії росіян “абсолютним цинізмом”.

На початку 2026 року Україна та МВФ оголосили про угоду щодо нової кредитної програми на $8,1 мільярда. Серед зобов’язань, на які погодився уряд Юлії Свириденко – «усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів». Простіше кажучи, скасувати безподаткове ввезення товарів вартістю до 150 євро з іноземних інтернет-магазинів. Після скандалу уряд заявив, що нібито домігся скасування цього зобов’язання, але наприкінці квітня видання Reuters спростувало слова Юлії Свириденко – питання ПДВ на посилки все ще актуальне і від України очікують рішень.