Рада призначила Сергія Різника суддею Конституційного суду

Джерело: Ярослав Железняк/Telegram

23 травня Верховна Рада України призначила нового суддю Конституційного суду. Ним став доктор юридичних наук Сергій Різник.

Рішення про відповідне призначення підтримали 276 народних депутатів.

Призначення судді КСУ вперше відбувалося за нової процедурою, кандидатів обирала дорадча рада. На посаду претендували ще двоє осіб.

Зауважимо, 17 серпня 2023 року, президент Володимир Зеленський підписав закон про відбір суддів Конституційного суду. У кінці липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про відбір суддів Конституційного Суду за участі міжнародних експертів. За законом, відбір проводитиметься за участі Дорадчої групи експертів. Половину з цих експертів складуть делеговані міжнародними організаціями та Венеційською комісією люди, які матимуть вирішальний голос при фільтрації кандидатів до КСУ. Цей закон був однією із вимог Єврокомісії для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Конституційний Суд України (КСУ) складається з вісімнадцяти суддів – по шість призначаються Президентом, Верховною Радою України та з’їздом суддів України. З 2016 року передбачено, що добір до КСУ відбувається на конкурсних засадах, а з кінця 2022 року передбачено, що усіх кандидатів має попередньо перевіряти Дорадча група експертів.

Дорадча група експертів – це спеціальний орган, що попередньо оцінює моральні якості та рівень професійної компетентності усіх кандидатів на посади суддів Конституційного Суду.

До Дорадчої групи експертів входить шість осіб, які попередньо оцінюють доброчесність та компетентність кандидатів до КСУ. До першого складу входять троє осіб, запропонованих Президентом, Верховною Радою та Радою суддів, та троє, що були запропоновані міжнародними партнерами України.

Що відомо

Різник Сергій Васильович – доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету. Суддя Конституційного Суду України.

З січня 2016 року — заступник завідувача кафедри конституційного права, головний співредактор наукового журналу “Український часопис конституційного права”, наскрізною темою якого є проблематика конституційної юстиції, питання конституційної реформи, підвищення стандартів забезпечення прав і свобод людини в Україні. З серпня 2016 – секретар Вченої ради юридичного факультету. З квітня 2017 року по вересень 2018 року – заступник декана юридичного факультету з навчально-виховної роботи та міжнародної співпраці.

З квітня 2019 року – заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З вересня 2021 року – професор кафедри конституційного права.

З грудня 2021 – член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

З червня 2021 року, працюючи на посаді проректора Львівського університету, брав участь у реалізації низки міжнародних проєктів у сфері утвердження демократії та верховенства права в Україні. Був одним з ініціаторів масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на закриття російських центрів у європейських закладах вищої освіти та відкриття, натомість, центрів україністики та поширення українознавчих студій у європейських ЗВО.

Брав участь в організації літніх шкіл з української мови, історії та права у Бірмінгемському та Шефілдському університетах.

Брав участь у підготовці візиту Бориса Джонсона до Львівського університету та у процедурі присвоєння йому звання Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протягом 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення щодо звільнення 325 суддів.
Співробітники Служби безпеки України та НАБУ викрили суддю на Одещині, який за хабарі дозволяв ухилянтам виїжджати за кордон.
29 листопада 2023 року прокурори САП та детективи НАБУ викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів за ухвалення рішення про скасування арешту майна.
Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро викрили суддю Кропивницького апеляційного суду, який просив хабаря у фігуранта кримінального провадження, а за це обіцяв призначити йому інше покарання.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.