Рада призначила Сергія Різника суддею Конституційного суду

Джерело: Ярослав Железняк/Telegram

23 травня Верховна Рада України призначила нового суддю Конституційного суду. Ним став доктор юридичних наук Сергій Різник.

Рішення про відповідне призначення підтримали 276 народних депутатів.

Призначення судді КСУ вперше відбувалося за нової процедурою, кандидатів обирала дорадча рада. На посаду претендували ще двоє осіб.

Зауважимо, 17 серпня 2023 року, президент Володимир Зеленський підписав закон про відбір суддів Конституційного суду. У кінці липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про відбір суддів Конституційного Суду за участі міжнародних експертів. За законом, відбір проводитиметься за участі Дорадчої групи експертів. Половину з цих експертів складуть делеговані міжнародними організаціями та Венеційською комісією люди, які матимуть вирішальний голос при фільтрації кандидатів до КСУ. Цей закон був однією із вимог Єврокомісії для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Конституційний Суд України (КСУ) складається з вісімнадцяти суддів – по шість призначаються Президентом, Верховною Радою України та з’їздом суддів України. З 2016 року передбачено, що добір до КСУ відбувається на конкурсних засадах, а з кінця 2022 року передбачено, що усіх кандидатів має попередньо перевіряти Дорадча група експертів.

Дорадча група експертів – це спеціальний орган, що попередньо оцінює моральні якості та рівень професійної компетентності усіх кандидатів на посади суддів Конституційного Суду.

До Дорадчої групи експертів входить шість осіб, які попередньо оцінюють доброчесність та компетентність кандидатів до КСУ. До першого складу входять троє осіб, запропонованих Президентом, Верховною Радою та Радою суддів, та троє, що були запропоновані міжнародними партнерами України.

Що відомо

Різник Сергій Васильович – доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету. Суддя Конституційного Суду України.

З січня 2016 року — заступник завідувача кафедри конституційного права, головний співредактор наукового журналу “Український часопис конституційного права”, наскрізною темою якого є проблематика конституційної юстиції, питання конституційної реформи, підвищення стандартів забезпечення прав і свобод людини в Україні. З серпня 2016 – секретар Вченої ради юридичного факультету. З квітня 2017 року по вересень 2018 року – заступник декана юридичного факультету з навчально-виховної роботи та міжнародної співпраці.

З квітня 2019 року – заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З вересня 2021 року – професор кафедри конституційного права.

З грудня 2021 – член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

З червня 2021 року, працюючи на посаді проректора Львівського університету, брав участь у реалізації низки міжнародних проєктів у сфері утвердження демократії та верховенства права в Україні. Був одним з ініціаторів масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на закриття російських центрів у європейських закладах вищої освіти та відкриття, натомість, центрів україністики та поширення українознавчих студій у європейських ЗВО.

Брав участь в організації літніх шкіл з української мови, історії та права у Бірмінгемському та Шефілдському університетах.

Брав участь у підготовці візиту Бориса Джонсона до Львівського університету та у процедурі присвоєння йому звання Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка.

Станом на 22:00 в суботу, 7 вересня, за поточну добу по всій лінії фронту відбулося 168 бойових зіткнень. 

Наступ України на Курську область здивував союзників швидким успіхом, спростувавши думку про глухий кут у війні та поставивши під сумнів обіцянки Путіна захищати російську територію. Однак через місяць західні офіційні особи досі не розуміють кінцевої мети Києва щодо 1 300 кв. км, які він контролює. Деякі побоюються, що Україна може втратити ці території, якщо Росія розпочне масштабний контрнаступ.

За даними ЗМІ, українські військові почали контратаки під Покровськом на Донеччині, де російські окупаційні війська невпинно наступали упродовж кількох місяців.

Міністерство оборони США в п’ятницю, 6 вересня, оголосило про новий пакет допомоги Україні вартістю 250 мільйонів доларів в рамках програми президентських повноважень (PDA).

У Павлограді на Дніпропетровщині до 50 зросла кількість постраждалих внаслідок ранкового обстрілу РФ. Ворог вдарив по місту кількома балістичними ракетами.